РРО для ФОПів з 2022 року: з чого почати

РРО-2022, а чи маєте застосовувати саме ви? Пишіть у коментарях.

Вже зовсім скоро, з 1 січня 2022 року, норма, яка дозволяла ФОПам – платникам єдиного податку працювати без РРО, буде виглядати наступним чином. Отже, пільгуватися щодо використання РРО і ПРРО будуть лише платники І групи. Тому дуже величезна кількість запитань виникає у ФОПів, які відносяться до інших груп: «що нам робити на передодні запровадження РРО?».

Я хочу запропонувати вам подивитися наш алгоритм, який складається з топ-4 кроків, які ми маємо з вами зробити перед тим щоб визначитися остаточно щодо питання чи треба чи нетреба використовувати РРО.

Отже, перший крок, це приналежність до сфери дії Закону. Другий крок, наявність розрахункової операції. Третій крок, наявність місця проведення розрахунків. Ну і четвертий крок, це спостереження щодо пільг. Давайте поговоримо про це докладніше.

Перший крок стосується сфери застосування Закону. Те що стосується сфери прописано у преамбулі Закону про РРО і як ми з вами бачимо, застосовувати РРО чи ПРРО мають суб’єкти господарювання, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Якщо ви впевненні в тому, що ви відноситеся, остаточно ваша діяльність, до цих сфер, отже будь-ласка крок один у вас вже зроблений. Отже ви на крок наблизилися до РРО. А якщо я наприклад не займаюся послугами, торгівлею або громадським харчуванням, а припустимо здаю приміщення в оренду. І також буде поставати питання чи треба використовувати РРО чи ні. Адже орендна діяльність вона не є 100% послугою, або не є 100% торгівлею. Тут, нажаль, хочу зазначити, що податківці дуже фіскально ставляться саме до оренди. І розповідаючи, даючи відповіді, на запитання платників чи треба чи нетреба РРО коли займається ФОП наприклад діяльність з оренди, відповідь від податкової: так, безперечно треба брати РРО. А якщо ви наприклад приймаєте членські внески, якщо ви маєте якусь організацію, то от щодо членських внесків, оскільки це не є сфера Закону про РРО, податківці більш лояльні і кажуть що в такому випадку РРО непотрібно. Адже це є тільки перший крок, тому давайте будемо рухатися до другого.

І другий крок, це питання чи є в нас в наявності розрахункова операція. Визначення розрахункової операції ми бачимо з вами зі ст. 2 Закону про РРО і це є вже дуже такий загальновідомий факт, що розрахункова операція вона включає в себе приймання готівкових коштів, а також приймання платіжних карток. А щодо без готівки, класичної без готівки, тому що часто – густо лунає питання від ФОПів стосовно того: «я працюю виключно по безналу, чи треби чи нетреба мені мати РРО?». І ось вам відповідь від податкової служби. Якщо ви працюєте по класичному безналу, отже робите перекази через банк і на ваш поточний рахунок надходять кошти від ваших покупців, звичайно в такому випадку ви не використовуєте РРО.

А ми з вами рухаємося до наступного кроку, наявність місця проведення розрахунків. Адже коли йдеться про ситуацію, коли ваші покупці приходять у визначене місце, то тут питань немає, тому що зазвичай це є місце, де вони і роблять розрахунки і отримують свій товар. Також місцем розрахунків ми можемо розглядати місце, де отримує покупець товар, який був оплачений заздалегідь. Але є і інша ситуація, коли і оплата і отримання товару може відбуватися через мережу Інтернет. І це може бути не тільки товар, але і послуги, тому ретельно дивимось на роз’яснення податкової. Яка, як ми бачимо, неодноразово висловлювала думку, що у випадку, коли невизначене місце розрахунків, які були проведені через мережу Інтернет, за допомогою карток, які зокрема дають нам формат розрахункової операції, але отримання після такої оплати товару чи послуги відбувається саме в мережі Інтернет, накшталт доступу до інформаційних матеріалів, версій книг в електронному вигляді, програмне забезпечення і таке інше, в цьому випадку, через відсутність місця проведення розрахунків, ми з вами можемо не використовувати РРО.

Ну і нарешті четвертий крок, наявність пільг. Дуже ретельно вам раджу передивитися статтю 9 і 10 Закону про РРО. Адже навіть при наявності розрахункової операції, місця розрахунків, сфери, відношення до Закону про РРО, наявність пільг дає вам можливість саме працювати без РРО. І хочу нагадати, що до такої пільги, яка стосується саме розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування. Отже, якщо ви продаєте послуги і розрахунки відбуваються через такі дистанційні банківські системи, ви маєте шанс працювати без РРО, адже це є пільга Закону.

Підсумки. Отже, відповідь на запитання чи застосовувати чи не застосовувати РРО виявляється неоднозначною. По-перше, ми аналізуємо алгоритм приналежності до сфери діяльності Закону. Якщо відповідь «так» і ми належимо до сфери діяльності Закону про РРО, ми використовуємо РРО чи ПРРО. Якщо за алгоритмом приналежності до Закону ми маємо можливість не застосовувати РРО, будь-ласка, працюємо як і зараз.

***