Нульове декларування розпочато. Як декларувати та що?

З 1 вересня 2021 року розпочато одноразове (спеціальне) добровільне декларування або так звана податкова амністія. Підставою для цього став новий підрозділ 9-4 у розділі ХХ ПКУ. Він набрав чинності з 21 липня 2021 року відповідно до Закону від 15.06.2021 р. №1539-ІХ. Йдеться про декларування грошових активів, майна та майнових прав, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких у порушенні вимог законодавства не було сплачено відповідні податки і збори.

Хоча декларування лише розпочалося та здійснюватиметься ще протягом року, тобто до 1 вересня 2022 року, ця тема вже стала досить актуальною. Кількість питань, пов’язаних з таким декларуванням, лише збільшується. Давайте розглянемо найактуальніші з них.

Які об’єкти слід задекларувати?

Види об’єктів, які слід декларувати вказані у пункті 4 підрозділу 9-4 розділу ХХ ПКУ. Серед них:

• валютні цінності (тобто банківські метали),
• національна валюта (гривні),
• іноземна валюта,
• права грошової вимоги,
• нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва).

Але декларувати такі об’єкти необхідно, якщо вони були одержані за рахунок доходів, які підлягали оподаткуванню, але з них взагалі не були сплачені податки і збори або були сплачені не в повному обсязі, а також якщо такі доходи не були задекларовані до 1 січня 2021 року.

Які вимоги щодо вартості чи обсягу об’єкта, який підлягає декларуванню?

Безперечно слід врахувати і вартість об’єкта перш ніж його декларувати. Зокрема, для національної валюти від 400 тис. грн (станом на 30.08.2022 р.), для іноземної валюти також від 400 тис. грн у перерахунку за курсом НБУ. Для квартири визначено площу від 120 кв. м. Якщо їх декілька, то враховується сума площ, яка також має бути понад 120 кв.м. Тобто квартири з меншою площею непотрібно декларувати.

Для житлових будинків загальна площа має бути сукупно не менше 240 кв. м. щодо кожного будинку або всіх, якщо їх декілька. Критерії щодо інших об’єктів декларування можна знайти у п. 10 підрозділу 9-4 розділу ХХ ПКУ.

За якою формою подавати декларацію?

Форма одноразової (спеціальної) добровільної декларації та порядок її подання затверджені наказом Мінфіну від 02.08.2021 р. №439, який набрав чинності з 1 вересня. Але зверніть увагу: її можна подати лише в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету платника податків на сайті ДПС у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація». Тобто подання такої декларації у паперовій формі не передбачено.

Які особливості декларування готівки?

Для цього виду доходів передбачено особливий порядок декларування. Спочатку декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України. Такі рахунки будуть відкриватися в банках відповідно до Положення №38, яке вже діє з 1 вересня цього року. Тож декларанти можуть звертатися до банків для відкриття спецрахунків. Вже після розміщення на цих рахунках своєї готівки матимуть можливість подавати декларацію щодо цього доходу. Але слід враховувати, що у разі необхідності банк буде встановлювати контроль щодо джерел походження коштів, адже на них поширюються вимоги щодо фінансового моніторингу.

Скільки доведеться заплатити за раніше приховані доходи та об’єкти?

Після декларування доведеться також заплатити одноразовий збір. Ставки розміру різні: 5%, 9% і навіть 11,5%. Залежно від того, які саме об’єкти будуть вказані в декларації та в які строки буде заплачено збір.

Декларант самостійно вказує у декларації відповідну ставку збору. Для цього в декларації передбачено відповідні рядки, які слід заповнити. Між іншим, допускається сплата збору протягом трьох років рівними частинами, але у такому разі ставка збору збільшується. Вибір за декларантом. Тож він може сплатити збір одноразово протягом 30 календарних днів з дати подання добровільної декларації або ж розтягнути цей процес на три роки. Зверніть увагу, базу для нарахування збору декларант  вказує у декларації самостійно. Але щоб її підтвердити, необхідно разом із декларацією подати копію документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Чи потрібно декларувати квартиру чи автомобіль, які отримані у подарунок?

Як вказано у статті 174 ПКУ, об’єкти нерухомого або рухомого майна, отримані у подарунок від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення (тобто від чоловіка, дружини, батька, матері і т.д.) оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО. Більше того, такі подарунки навіть не потрібно відображати у річній декларації про майновий стан фізичної особи. Тож і у одноразовій (спеціальній) декларації їх відображати не потрібно. Це підтверджує також роз’яснення, розміщене в ЗІР. Такий самий висновок податківці зробили і щодо об’єктів спадщини, які отримані від членів родини першого та другого ступеня споріднення. А от щодо інших подарунків звільнення від декларування не передбачено. Звичайно, якщо такі подарунки були приховані від оподаткування.

***