Нульове декларування з 1 вересня: «добровільно» для кого?

З 1 вересня в Україні запроваджується добровільне нульове декларування доходів громадян. А ви плануєте декларувати доходи? Напишіть у коментарях.

Верховною радою 15 червня прийнято законопроект №5153 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». Це означає що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування або так звана податкова амністія. Йдеться про декларування грошових активів, майна та майнових прав, одержаних/набутих за рахунок доходів, з яких у порушення вимог законодавства не було сплачено відповідні податки і збори. Формально це цілком добровільна акція, але для тих, хто нею не скористається наслідки можуть бути, м’яко кажучи, не дуже хороші. Адже наступним кроком стане контроль за витратами фізичних осіб для виявлення не задекларованих доходів. Всі умови та процедури добровільного декларування буде визначено у Податковому кодексі.

А що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування? Це окремий порядок декларування фізичною особою належних їй грошових коштів, майна та майнових прав, які: розміщені на території України та/або за її межами; були одержані/набуті за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні; але з яких не були сплачені податки і збори, або сплачені не в повному обсязі; і які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року. Отже, добровільному декларуванню підлягають не всі грошові активи фізичної особи, майно/майнові права, а лише ті, які відповідають вказаним критеріям. Тож якщо грошові кошти, майно чи майнові права, отримані легально і при їх отриманні було сплачено відповідні податки чи збори, то додатково декларувати їх непотрібно.

Також добровільне декларування не стосується осіб, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2010 року, подавали або мають подавати декларації з метою запобігання корупції, тобто держслужбовців.

Які саме активи потрібно декларувати? Об’єктами добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, які: належать їй на праві власності і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Серед таких активів: валютні цінності, тобто банківські матери, національна валюта (гривня) і іноземна валюта, права грошової вимоги, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), об’єкти незавершеного будівництва, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інше цінне рухоме майно, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо, частки (паї) у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, цінні папери та/або фінансові інструменти. Але не всі ці активи потрібно декларувати. Слід враховувати їх вартість або обсяги. Зокрема, не потрібно декларувати: одну або декілька квартир, сукупна площа яких не більше 120 кв. м.; житлові будинки, сукупна площа яких в межах 240 кв. м.; нежитлові будинки некомерційного призначення, площею не більше 60 кв. м.; земельні ділянки, площею в межах норми безоплатної передачі (наприклад площа присадибної ділянки у селах не більше 0,25 га, в селищах не більше 0,15 га, а в містах не більше 0.10 га); один легковий автомобіль з середньою ринковою вартістю не більше 400 тис. грн., або з робочим об’ємом циліндру двигуна не менш як 3000 куб. см.; грошові кошти в межах 400 тис. грн.

Тобто навіть без добровільного декларування вказані обсяги активів та майна фізичної особи вважаються такими, що придбані за рахунок коштів, з яких сплачено податки та збори.

Яка процедура декларування? Перше, період добровільного декларування з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Друге, особа, яка вирішила задекларувати свої ризикові активи, тобто декларант, повинен буде з 1 вересня 2021 року подати до ДПС одноразову (спеціальну) добровільну декларацію. Ії форми та порядку заповнення ще немає. Їх має затвердити Мінфін.

Декларація буде подаватися тільки в електронній формі. У декларації потрібно буде вказати відомості про декларанта для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, податковий номер), відомості про об’єкти декларування. Для грошових активів – вид, розмір та валюта активу, класифікація банківських металі тощо. Для рухомого та нерухомого майна – місцезнаходження або місце зберігання, вид, назву, рік виробництва/випуску тощо. Зверніть увагу, в добровільній декларації не буде вказуватися інформація про джерела одержання/набуття об’єктів декларування.

Скільки треба сплатити декларанту? Особливість добровільного декларування не лише у визнанні доходів, з яких не сплачено податки, а і у одноразовій сплаті окремого зобов’язання, збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. Сума збору зокрема буде складати 5% щодо валютних цінностей розміщених на рахунках у банках в Україні, щодо об’єктів рухомого і нерухомого майна та інших активів, які зареєстровані, знаходяться в Україні. Але якщо для декларанта разовий 5% платіж завеликий, то він, як альтернативу, може обрати ставку 6%, але із сплатою збору трьома рівними частинами щорічно. Збір у розмірі 9% передбачений щодо валютних цінностей розміщених за кордоном на рахунках у банках або які зберігаються у фінансових установах, а також щодо об’єктів рухомого і нерухомого майна та інших активів, які зареєстровані (знаходяться) за кордоном. Але у разі сплати збору з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року, ставка збору зменшена до 7%. Можлива альтернатива, сплата збору за ставкою 11,5% трьома рівними частинами щорічно. Базу для нарахування такого збору декларант-доброволець вказуватиме саме у декларації. Але щоб її підтвердити необхідно разом із декларацією подати копію документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування. Сплатити збір слід буде протягом 30 календарних днів з дати подання добровільної декларації. У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, добровільна декларація буде вважатися неподаною та на декларанта не поширюватиметься звільнення від відповідальності. Зверніть увагу, якщо у декларанта є готівкові кошти, які він вирішив задекларувати, то ще до подання декларації йому доведеться розмістити їх на спеціальних рахунках у банках. Порядок відкриття таких рахунків розробить Нацбанк. Між іншим, щодо таких коштів будуть здійсненні заходи фінансового моніторингу. Тобто у разі необхідності, банк буде встановлювати джерела походження коштів.

Що гарантує добровільне декларування і сплата збору? По-перше, контролюючі органи не будуть перевіряти джерела отримання декларантом доходів, за рахунок яких було одержано/набуто задекларовані активи. По-друге, декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, за рахунок яких отримано задеклароване майно. По-третє, до декларанта не можуть вживатися заходи забезпечення кримінального провадження та застосовуватися запобіжні заходи і вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням, створення, одержанням, використанням задекларованих активів. І четверте, декларант не притягується до адміністративної відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, якщо так правопорушення пов’язані з придбанням/створенням/одержанням/використанням задекларованих активів. Добровільна декларація підлягатиме камеральній перевірці протягом 60 календарних днів після її подання. У разі виявлення податковим органом помилок у декларації, декларанту доведеться подавати уточнюючу декларацію і доплатити суму збору у разі необхідності.

Для окремих випадків передбачено навіть сплату податку за ставкою 18%. Наприклад у випадку, якщо податковий орган не отримає документальне підтвердження щодо вартості задекларованих активів. А от у разі переплати збору, його зайва сума буде повертатися за правилами вказаними у статті 43 ПКУ.

Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування. Але наразі його підписання головою Верховної Ради заблоковано. Оскільки вже є проект постанови Верховної ради про скасування прийняття законопроекту. Втім цілком очевидно, що Закон незабаром буде підписано і опубліковано. А податковій амністії буде надано старт.

***