Ви дізнаєтесь:
1. Які порушення є найбільш поширеними.
2. Які розміри штрафів застосовуються у 2021 році.
3. Які види відповідальності скасовано.
Закон України від 01.12.2020 р. №1017-ІХ, який вже набув чинності з 10 грудня, трішечки підкорегував сферу відповідальності щодо застосування РРО та ПРРО. Тому раджу вам подивитися зі мною які операції в нас будуть у центрі найбільшої небезпеки.
І почнемо ми з вами із статі 17 Закону про РРО, з якого починаються найголовніші порушення, зокрема: не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи або проведення таких розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів або послуг. Отже це як бути чи не бути, проводити через РРО чи не проводити. Окрім цього в статті 17 у нас залишилися ще дві важливі позиції. Це позиція яка стосується видачі розрахункового документу і проведення розрахункової операції без використання розрахункових книжок. Отже, як ми бачимо, чотири позиції після корегувань Закону №1017 у нас залишилися у статті 17.
Звісно постає питання, а який же розмір штрафів за такі порушення. Дуже дякуємо нашим депутатам за те, що вони подовжили перехідний термін невеличкого розміру штрафу, 10 та 50 відсотків, за такі чотири порушення про які я згадала. Отже, порівняно із початком дії новації до Закону про РРО, які почали діяти з 2020 року, на цілий 2021 рік у нас з вами залишаються такі самі перехідні розміри штрафів: 10% за перше порушення і 50% за наступне порушення. Але нажаль чомусь депутати не згадали про те, що треба пояснити, яке порушення вважається першим, а яке порушення вважається наступним. Тому нажаль ця сфера віддається на відкуп податківцям. І хочу зазначити, що зараз вони займають доволі фіскальну позицію стосовно трактування, яке порушення є першим і яке порушення є наступним.
Наприклад, якщо ви проводите операцію розрахункову без використання РРО і перша операція 1000 грн., а кожна наступна по 5000 грн., то за першою операцією ви отримаєте штраф виключно в розмірі 10%, а за кожну наступну по 5000, по 50% вартості цієї операції, отже по 2500 грн. Порахуйте скільки ми можемо за певний період з вами отримати штрафів.
Але це ще «квіточки», як то кажуть, тому що з 2022 року нас вже чекають зовсім інші розміри і як ви бачите на слайді, це вже як то кажуть «нормальний» розмір штрафів встановлених законом: 100% за перше порушення і 150% за друге порушення.
Йдемо далі. Яка відповідальність скасована? Скасована відповідальність про проведення розрахункових операцій без режиму попереднього програмування. Штраф був невеликий, але клопоту він додавав. І дуже радіємо з вами, що цей штраф у нас скасований. Також скасована відповідальність за невідповідність місці проведення розрахунків суми готівкових коштів тим сумам які зазначені у денному звіті з РРО. До речі цей штраф регламентувався статтею 17, про яку я вже згадала, отже 10%, 50%, 100%, 150% для цього штрафу, як і сам штраф, вже звісно працювати не будуть.
Але залишився штраф який згадує програмування найменування товарів, стосовно товарів підакцизних. І можу сказати що напевно це найбільший штраф із тих штрафів статті 17 Закону про РРО, з якими ми з вами стикаємося. Цей штраф в розмірі 5100 грн. Отже його наразі можуть накласти в тому випадку, якщо в нас не використаний режим програмування найменування кожного підакцизного товару і без зазначення УКТЗЕД для цього товару зокрема. Згадка про попередній режим, як ви бачите на слайді, із закону зникла.
Також трошечки звузили відповідальність щодо технічних звітних моментів і залишили штрафи виключно для тих, хто використовує РРО. Про що йдеться. Йдеться про роздрукування контрольної стрічки і йдеться про неподання до контролюючих органів звітності, яка пов’язана із застосуванням РРО. Згадку про ПРРО в цих позиціях депутати Законом №1017 прибрали. Отже така відповідальність наразі залишається виключно для тих, хто буде використовувати РРО.
***