Ви дізнаєтесь:
1. Про підстави для перевірки.
2. Кого можуть перевіряти.
3. Про зміну повноважень контролюючих органів.
27 квітня 2021 року набере чинності Закон України від 04.03.2021 р. №1320-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання».
Ключовими змінами у питанні трудових перевірок є деякі обмеження повноважень Держпраці та органів місцевого самоврядування при проведенні перевірок щодо додержання законодавства про працю та зайнятість населення. І тут варто згадати, що при підготовці законопроєкту до голосування у Верховній Раді ним передбачалися запровадження нових розмірів фінансових штрафів за порушення законодавства про працю. Планувалося, до речі, втричі збільшити штраф за фактичний допуск працівника до роботи без укладання трудового договору. У розмірах інших штрафів також могли збільшитися. Та врешті-решт здоровий глузд переміг. Народні депутати все ж відмінили підвищення розмірів штрафів і це є цілком розумним і правильним рішенням. Кардинально збільшувати штрафи в умовах, коли внаслідок обмежувальних карантинних заходів бізнес зазнає збитків - це крок ще до більшої економічної кризи. Адже досвід перевірок Держпраці наразі показує, що контролюючі органи переважно орієнтуються на застосування штрафів до роботодавців, а, на жаль, не на профілактичні попередження законодавства про працю про якісь порушення, тобто це все ж таки є налаштування на штрафи. Тож наразі розміри штрафів за трудові перевірки не змінено.
А що ж змінилося? У статті 11 Закону №877 з 27 квітня буде передбачено, що суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду буде зобов’язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю) за умови, що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог Закону. Створенням перешкод також буде вважатися невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені Законом. Тобто це означає, що суб’єкти господарювання зобов’язані не створювати перешкоди інспектору праці, якщо перевірки проводиться за підстави, визначеної Законом.
А як він дізнається, за якими підставами, чи є вони законними, що саме за законними підставами буде проводиться перевірка? Підстави для інспекційних відвідувань визначені у пункті 5 Порядку №1132. Їх загалом понад 20 у переліку. Серед них, зокрема:
- звернення працівника про порушення щодо нього законодавства про працю;
- звернення просто фізичної особи, стосовно якої порушені правила оформлення трудових відносин;
- інформація Держстату про наявність заборгованості з виплати заробітної плати і багато іншого.
Сьогодні інспектор праці може без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби приходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. Головна умова – наявність у інспектора праці службового посвідчення, а копію відповідного направлення на перевірку інспектор праці повинен пред’явити вже перед підписанням акта інспекційного відвідування. Таким чином, не допускати інспектора праці до інспекційного відвідування сьогодні можна лише у разі відсутності службового посвідчення. Але ж у службовому посвідченні підстави для перевірки не вказані, а саме від них і залежить розмір штрафу, який може бути застосований за недопущення інспектора праці до перевірки. До речі, загальний розмір штрафу - 3 мінімальні заробітні плати (сьогодні це 18000 грн), а якщо йдеться про недопущення до перевірки з питань виявлення порушень в частині оформлення трудових відносин – 16 мінімальних заробітних плат (тобто 96000 грн).
Як правило, інспектор праці застосовує максимальний штраф - 16 розмірів мінімальної заробітної плати. І (увага!) з 27 квітня зміни остаточно мають поставити крапку у питанні, які саме документи має надати інспектор праці до початку інспекційного відвідування. І це тепер не лише службове посвідчення, а й копія посвідчення (направлення), в якому мають бути вказані питання, необхідність перевірки яких стали підставою для здійснення перевірки. Розуміючи, що саме перевірятиме інспектор з праці, суб’єкт господарювання зможе оцінити можливі ризики допуску або недопущення інспектора взагалі до перевірки.
І ще декілька суттєвих новацій. Новим законом обмежено коло роботодавців яких можуть контролювати органи місцевого самоврядування в частині додержання законодавства про працю. Їх повноваження поширюватимуться не на всіх роботодавців, а лише на підприємства, установи і організації, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Водночас органам місцевого самоврядування надали право виступати з ініціативою щодо перевірок юридичних осіб та ФОПів, які використовують працю найманих працівників. Для цього вони можуть направляти до Держпраці або її територіального органу звернення про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення. І вже за результатами розгляду такого звернення Держпраці буде вирішувати, чи проводити перевірку такого суб’єкта, чи ні.
Крім того, виконавчі органи місцевих рад, міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад з 27 квітня будуть позбавлені повноважень щодо застосування до роботодавців фінансових штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Також посадові особи органів місцевого самоврядування позбавлені можливості застосовувати адміністративні штрафи за порушення вимог законодавства про працю та охорони праці.
***