Ви дізнаєтесь:
1. У якому звітному періоді мають відображатися витрати.
2. Якими є наслідки формування недостовірної фінзвітності.
3. Чи несуть відповідальність посадові особи за помилки у фінзвітності.
Інколи бухгалтери з різних міркувань списують витрати безпосередньо на 44 рахунок, минаючи рахунок 79. Як наслідок фінансовий результат поточного періоду, а значить і декларація з прибутку, виглядають краще і проблем з податковою потенційно менше. Чи це правильно?
Згідно з нормами НП(С)БО 16, витратами є зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу, за винятком його зменшення за рахунок вилучення або розподілу власниками. Підтверджені витрати відображають у тому звітному періоді, в якому визнаний дохід, для отримання якого вони здійснені. Або в тому звітному періоді, в якому вони були фактично понесені. А далі, вкінці періоду, витрати закриваються на дебет рахунку 79. Саме так сказано в Інструкції про застосування плану рахунку у бухобілку. Сальдо рахунку 79 закривається у разі отримання прибутку на кредит 441, а у разі збитку - на дебет 442.
Подивимось, з якими рахунками кореспондує рахунок 44 (увага на слайд у відео). Як бачите, прямих кореспонденцій з рахунками доходів та витрат у таблиці немає. Отже, протягом року можна розподілити прибуток, наприклад, так: нарахувати дивіденди учасникам, відрахувати прибуток у резервний капітал підприємства, збільшити статутний капітал.
Що ж ми маємо в результаті некоректних проведень? Внаслідок порушення правил бухобліку порушується принцип обачності при формуванні фінзвітності підприємства, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухобліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Таким чином, маємо викривлення фінансової звітності через те, що фактичні витрати звітного періоду занижені, а фінрезультат звітного періоду штучно завищений. Це нонсенс, адже фінзвітність має бути правдивою. Скажете, що це загальні слова?
Звернемось до реального життя. Припустимо, що йдеться про нарахування дивідендів учасникам. Згідно з процедурою, на загальних зборах вони мають затвердити річну фінансову звітність і визначити суму прибутку до розподілу. Якщо інформація перекручена, може скластися так, що підприємство взагалі немає права виплачувати дивіденди.
Ще приклад. При виході учасника з товариства йому мають надати розрахунок ринкової вартості його частки. А учасник, згідно зі статтею 24 Закону про товариства, має право отримати для перевірки фінансову звітність та інші документи. Якщо у учасника з’являться сумніви щодо її достовірності, може виникнути корпоративний конфлікт. Крім того, недостовірна фінзвітність може стати проблемою для посадових осіб підприємства. Адже якщо вони винні у введені в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом надання, включення недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, то вони несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язаннями в частині повернення виплат товариству. Це пряма норма статті 26 Закону про товариства. Тобто відповідають перед кредиторами.
Не бажаю вам таких наслідків, отже попереджаю: складайте фінзвітність відповідно до чинних нормативних документів. А ще завчасно складайте прогнозні фінансові звіти, щоб здійснити витратно-дохідні маневри завчасно і в рамках чинного, досить гнучкого, бухгалтерського законодавства, спираючись на ваш досвід і професійне судження.
***