Покрокова інструкція як заповнити додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам».
Додаток 1 є одним із додатків до Податкового розрахунку, який затверджений наказом Мінфіну № 4 у редакції наказу № 773. Цим же наказом затверджено й порядок його заповнення.
Додаток 1 подаємо щоквартально, але в розрізі місяців звітного кварталу. В ньому наводимо дані по кожній застрахованій особі про суми нарахованої заробітної плати або іншого доходу, який є базою нарахування ЄСВ.
Додаток 1 Податкового розрахунку є аналогом таблиці 6 ЄСВ звіту.
Розглянемо, як треба його заповнювати. Перш за все потрібно заповнити шапку додатку 1. В рядку 01 відмічаємо відповідну клітинку «Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий» чи «Довідковий» залежно від того, який Розрахунок подається. У даному випадку подаємо «Звітний» розрахунок.
У рядку 02 навпроти напису «Звітний (податковий) період» відображаються рік та порядковий номер звітного кварталу арабськими цифрами від 1 до 4 (в нашому прикладі це 1 квартал 2021 року).
Також слід вказати номер місяця у кварталі арабськими цифрами від 1 до 3.
Зверніть увагу, що Д1 подається окремо за кожний місяць звітного кварталу, тобто Д1 окремо заповнюємо за січень, лютий та березень. Отже, у звітному Розрахунку за І квартал подається три додатки Д1 – за перший, другий, третій місяці. За звітний ІІ квартал Розрахунок також буде відображати інформацію за перший, другий та третій місяці кварталу (а не четвертий, п’ятий тощо).
Також потрібно вказати номер додатка в Розрахунку від 1 до 3. Цей додаток складаємо за січень, тому вказуємо номер 1. Відповідно, за лютий – буде 2 і так далі.
У рядку 03 зазначаються найменування платника єдиного внеску, а у рядку 031 – його код за ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковий) номер платника єдиного внеску.
Рядок 033 та 034 заповнюється лише, якщо Д1 подається з типом «Уточнюючий», правонаступником для виправлення помилок щодо працівників ліквідованого підприємства чи щодо працівників філій. В даному випадку ці рядки не заповнюємо.
Рядок 035 заповнюємо лише у разі подання Розрахунку з типом «Довідковий». Це відбувається, якщо протягом звітного кварталу потрібно надати відомості щодо осіб, яким призначено пенсію, або для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам (зокрема, для виплати лікарняних та допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування, для нарахування і виплати допомоги по безробіттю, якщо після звільнення працівник встав на облік у центрі зайнятості як безробітний). У цьому разі проставляють позначку у відповідній клітинці. В нашому прикладі Д1 подаємо за звітний період, тому цю клітинку не заповнюємо.
Переходимо до заповнення табличної частини Додатка 1. У графі 04 відображаємо порядковий номер кожного рядка, а в графі 05 – проставляємо відповідно позначку: «1» якщо застрахована особа щодо якої зазначаються відомості в Д1, є громадянином України, «0» ‒ якщо ні. В нашому прикладі застраховані особи громадяни України, тож проставляємо 1.
В графі 06 зазначають стать застрахованої особи: жінка або чоловік.
В графах 07 та 11 зазначаємо реєстраційний номер облікової картки або серію, номер паспорта застрахованої особи, її прізвище, ім’я та по батькові.
В графі 08 вказуємо код категорії застрахованої особи. Такий код обирається з відповідної таблиці, яка наведена в додатку 1 до Порядку № 4. В нашому прикладі рядок із зарплатою першої працівниці відображаємо із кодом категорії застрахованої особи «1». Другий працівник є особою з інвалідністю, тож тут проставляємо код «2».
В графі 09 зазначаємо код типу нарахувань. Її заповнюють не завжди, а лише у певних випадках. Так, наприклад, при нарахуванні відпускних тут зазначаємо КТН «10», якщо треба нарахувати ЄСВ на різницю між мінімальною зарплатою та нарахованим доходом – вказуємо КТН «13».
Самостійно донараховуємо ЄСВ або зменшуємо зайво нарахований ЄСВ в минулих періодах – зазначаємо КТН «2» чи «3». В даному прикладі графу 09 не заповнюємо.
В графі 10 зазначають місяць і рік, за який проведено нарахування доходу фізособі. В нашому прикладі працівникам нараховано зарплату за січень 2021 року.
В графах 12, 13 та 15 проставляють кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника, відпустки без збереження зарплати та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. В нашому прикладі таких періодів не було, тож ці графи не заповнюємо.
В графі 14 проставляють кількість календарних днів звітного місяця, протягом яких застрахована особа перебувала в трудових відносинах (або на які припадає дія цивільно-правового договору на виконання робіт або надання послуг). В нашому випадку обидва працівника перебували у трудових відносинах повний місяць, тож тут проставляємо «31» - кількість календарних днів у січні. Для лютого тут буде вже 28 днів, для березня – 31.
Якщо ж працівник прийнятий на роботу, наприклад, 18 січня 2021 року, то в графі 14 Д1 буде зазначено кількість календарних днів з 18 по 31 січня, тобто 14.
Зверніть увагу, якщо за працівником заповнені декілька рядків, графу 14 заповнюють за одним рядком, а саме за рядком із сумою зарплати (за наявності).
В графі 16 зазначаємо всю суму фактично нарахованої зарплати, лікарняних, допомоги по вагітності та пологах, винагороди за ЦПХ тощо. У графі 17 ці ж суми, але у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ. В графі 20 – суму нарахованого ЄСВ.
Графу 18 заповнюємо у випадку, коли потрібно донарахувати ЄСВ до мінімального внеску. Тут зазначаємо різницю між мінімальною зарплатою та доходом, нарахованим працівнику за місяць. В нашому випадку заплата першого працівника більше мінімальної зарплати, тому доплати ЄСВ до мінімального внеску не буде. Що стосується другого працівника, то для працівників особи з інвалідністю правило щодо нарахування ЄСВ виходячи з мінімальної зарплати не діє. Тож в наведеному прикладі графу 18 не заповнюємо.
Графа 19 призначена для виправлення помилок минулих періодів щодо утриманого ЄСВ. В даному випадку цю графу не заповнюємо.
В графі 21 зазначаємо наявність трудової книжки у роботодавця. Так, за рядками з виплатами, нарахованими за основним місцем роботи, проставляємо «1». В усіх інших випадках — «0». Для обох працівників це основне місце роботи, тому тут проставляємо «1».В графі 22 вказуємо позначку щодо неповного робочого часу. Якщо особа працює на умовах неповного робочого часу, проставляємо «1», в інших випадках – «0». Так, Павленко працює на умовах неповного робочого часу, тому для нього проставляємо «1».
Графа 23 призначена для ознаки наявності спецстажу, графа 24 – для ознаки нового робочого місця. В нашому прикладі нічого з переліченого на підприємстві немає, тож проставляємо тут «0».
Графа 25 заповнюється лише для «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків у випадку виправлення раніше поданої звітної інформації. У цій графі відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно виключити. В нашому випадку подаємо звітний Розрахунок, тому цю графу не заповнюємо.
В кінці табличної частини проставляємо суму нарахованої зарплати (графи 16 та 17) та суму нарахованого ЄСВ (графа 20).
У полі «Дата подання» проставляється дата подання Розрахунку. Інформація завіряється підписами керівника і головного бухгалтера або ФОП і особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку. Засвідчується печаткою за наявності.
***
