Інструкція з охорони праці для оператора з добування нафти й газу

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № ______

для оператора з добування нафти й газу

 

1. Загальні положення

1.1.Дана інструкція призначена для всіх робітників, що працюють за професією оператор з добування нафти й газу (далі - оператор з добування газу) на підприємствах, робота яких пов'язана з обслуговуванням та ремонтом основного та допоміжного наземного газопромислового обладнання свердловин (експлуатаційних, п'єзометричних, контрольних, спостережних).

1.2.До самостійної роботи допускаються особи у віці не молодше 18 років, які у навчальному закладі отримали професію оператор з добування газу та за станом здоров'я можуть бути допущені до вказаної роботи. Перед допуском до самостійної роботи, після отримання вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, яка проводиться за екзаменаційними білетами, перевірки вмінь та навичок безпечного виконання робіт, оператор з добування газу повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого оператора з добування газу. Допуск до самостійної роботи здійснюється при позитивних результатах стажування .

1.3.Підземні сховища газу (ПСГ) призначені для регулювання сезонної нерівномірності газоспоживання, створення довгострокового, оперативного та інших резервів для надійності газопостачання в умовах зменшення поставок газу чи виникнення непередбачених обставин.

Свердловини, споруджувані на підземному сховищі за технологічним призначенням розрізняються за видами: видобувно-нагнітальні, нагнітальні, спостережні і п'єзометричні, контрольні, геофізичні, поглинальні, розвантажувальні, дегазаційні. У нормальних умовах процеси закачування (відбору) газу у свердловини здійснюються автоматично і оператор тільки слідкує за чіткою роботою обладнання, герметичністю фонтанної арматури, наземних трубопроводів та справністю контрольно-вимірювальних приладів, підтримує обладнання у чистому вигляді і технічно справному стані. У випадках відмов у роботі обладнання чи контрольно-вимірювальних приладів, оператор з добування газу повинен виявити відмову, повідомити про неї диспетчера і в подальшому діяти відповідно до плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) на дану свердловину.

1.4.    Робота оператора з добування газу полягає в обслуговуванні та ремонті основного і  допоміжного наземного газопромислового обладнання свердловин, що знаходиться у  роботі та у резерві.

1.5.Оператор з добування газу повинен знати основні вимоги з охорони праці, передбачені даною Інструкцією та інструкціями за видами робіт; вимоги безпеки під час експлуатації та обслуговування наземного обладнання свердловин і установок, інструменту і пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів; правила користування спецодягом і засобами індивідуального захисту; правила поведінки під час аварійних ситуацій; заходи щодо запобігання аваріям і ускладненням та їх ліквідації; характеристику шкідливих речовин, які використовуються у процесі експлуатації основного та допоміжного наземного газопромислового обладнання свердловин, їх дію на організм людини і заходи захисту; правила внутрішнього трудового розпорядку.

Оператор з добування газу повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною умовою запобігання нещасним випадкам. Порушення оператором з добування газу вимог інструкцій розглядається як порушення ним трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством. Кодексом законів про працю України передбачені наступні дисциплінарні стягнення: догана, звільнення.

1.6. У процесі виробничої діяльності на оператора з добування газу діють слідуючі небезпечні та шкідливі виробничі фактори: важкість праці та напруженість праці. Шкідливі та небезпечні фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.7. Згідно з Відомчими нормами безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам оператору з добування газу видається наступний спецодяг:

Костюм брезентовий чи костюм бавовняний з водовідштовхувальним просоченням	12 місяців
Чоботи кирзові	12 місяців
Рукавиці брезентові	2 місяці
Плащ водонепроникний	36 місяців
Каска захисна	24 місяці
Підшоломник під каску	12 місяців

При роботі з одорантом, додатково:

Фартух прогумований	Черговий
Чоботи гумові	12 місяців
Рукавички гумові	Чергові
Протигаз	Черговий

Взимку додатково:

Куртка бавовняна на утеплювальній прокладці	36 місяців
Штани бавовняні на утеплювальній прокладці	36 місяців
Валянки	48 місяців

Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і спецвзуття понад встановлені норми.

1.8.Спецодяг оператора з добування газу повинен бути добре підігнаний і застібнутий,

оскільки поли і обшлаги рукавів можуть бути захоплені частинами машин, що

обертаються. На голові необхідно мати каску.

1.9. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна оператора з добування газу сприяє попередженню професійних отруєнь і

захворювань.

Оператор з добування газу зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

•     утримувати в чистоті і порядку робоче місце і інструмент;

•     правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і засобами індивідуального захисту;

•     утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді;

•     перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом;

•     дотримуватись питного режиму з врахуванням особливостей умов праці;

•     дотримуватись режиму праці і відпочинку;

•     при виявленні підвищеної температури тіла чи інших ознак захворювання негайно звертатися до лікаря.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи оператор повинен одягнути спецодяг, відповідні засоби  індивідуального захисту.

2.2.     Уважно оглянути територію на предмет цілісності огорожі і відсутності пошкоджень охоронних зон.

2.3.     Проаналізувати записи у оперативному (вахтовому) журналі, які залишені попереднім черговим. Ознайомитись із усіма записами в журналі дефектів та журналі ремонтних робіт.

2.4.    Перевірити наявність і справність засобів колективного захисту, приладів, запасних  частин, стан освітлення в приміщеннях, робочого інструменту та комплектність засобів  пожежогасіння.

2.5. Згідно з діючою на підприємстві Інструкцією провести заміри загазованості повітря робочої зони вибухопожежонебезпечних приміщень і зробити записи у відповідному журналі.

2.6. Початок робочої зміни зафіксувати у оперативному (вахтовому) журналі і відмітити  в ньому виявлені недоліки під час приймання зміни.

2.7.    Виконувати приймання і здачу зміни дозволяється за умови встановлення  нормального режиму роботи свердловини (ГЗП).

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1.Робочим місцем оператора з добування газу є територія робочих майданчиків свердловин та газозбірних пунктів (ГЗП) з розташованими на них обладнанням і технологічними комунікаціями, визначеними картами обходу.

3.2.Оператор повинен знати вивішену у приміщенні операторної схему підземних і наземних комунікацій виробничих об'єктів, які він обслуговує (розташування свердловин, трубопроводів, колодязів тощо), та призначення і нумерацію усієї запірної арматури, щоб у процесі експлуатації, а також при аварії швидко і безпомилково виконувати необхідні переключення.

3.3.Обхід і огляд обладнання та споруд здійснюється згідно з картою обходу. При огляді устєвого обладнання свердловини оператор з добування газу повинен звертати увагу на стан: огорожі устя фонтанної арматури, майданчика обслуговування, обладнання міжколонного простору, манометрів і термометрів, табличок, що вказують приналежність свердловини, і плакатів з охорони праці. Під час обходу свердловин проводяться необхідні заміри параметрів роботи свердловини та ГЗП. Після обходу свердловин оператор заповнює журнал обходу свердловин, де записує показання контрольно-вимірювальних приладів і виявлені несправності устєвого обладнання, комунікацій і споруд. У зимовий період експлуатації очищаються підходи до арматури та обладнання від снігу та льоду.

3.4.Протягом зміни оператор з добування газу:

■   виконує роботи з обслуговування обладнання (заміна вентилів, манометрів, усунення пропусків, набивка сальників), передбачених технологічним регламентом;

■   знімає показання контрольно-вимірювальних приладів параметрів роботи свердловин і записує їх у оперативному (вахтовому) журналі;

■   бере участь у проведенні планових або аварійно-відновлюваних робіт;

■   бере участь у проведенні вогневих і газонебезпечних робіт тільки за наявності дозволу і розроблених заходів щодо їх безпечного проведення.

Усі роботи, що не пов'язані з основною діяльністю (видобуток газу), зміна режиму роботи свердловини і обладнання, виконуються за наявності вказівки посадової особи відміченої в оперативному (вахтовому) журналі.

3.5.    Оператор бере безпосередню участь у проведенні усіх видів ремонтних робіт на  свердловинах та ГЗП, які виконуються згідно наряду-допуску. Про виконання будь-яких  ремонтних робіт на обладнанні та комунікаціях, у т.ч. тих, що виконуються персоналом  оперативно-виробничої служби (ОВС), в обов'язковому порядку робиться запис у  оперативному (вахтовому) журналі.

3.6. У місцях під'їзду до свердловин та комунікацій, що знаходяться під тиском газу,  повинні встановлюватись попереджуючі плакати і забороняючі знаки: "Газонебезпечно",  "Вибухонебезпечно", "Проїзд закритий", "Стороннім вхід заборонений" тощо.

3.7.Оператор систематично і безперервно повинен слідкувати за герметичністю апаратури і обладнання. Для перевірки щільності з'єднань застосовуються мильний розчин або повірені індикатори горючих газів.    У випадку виявлення свищів, пропусків на фланцевих з'єднаннях, сальникових ущільненнях негайно ліквідувати останні, користуючись при цьому інвентарем, що виключає утворення іскри. Якщо оператор не може самостійно ліквідувати пропуск газу, від зобов'язаний негайно доповісти старшому по зміні (диспетчеру).

3.8.Запірну арматуру на комунікаціях слід відкривати плавно для запобігання гідравлічним ударам. Не відкривати і не закривати запірну арматуру ривками і не використовувати при цьому додаткові важелі, ломи, обрізки труб, крім спеціально виготовленого для цієї мети ключа.

3.9.      Оператор у процесі роботи повинен утримувати своє робоче місце у чистоті,  використовувати засоби захисту і пристрої, що забезпечують безпеку праці.

3.10.Робочі майданчики навколо устя свердловини і всього обладнання повинні бути очищеними від бруду, всілякого мотлоху і сторонніх предметів.

3.11.При гідратоутворенні (замерзанні) обладнання і арматури ліквідацію гідратоутворень слід проводити:

■   герметичним введенням метанолу, хлористого кальцію, діетиленгліколю;

■   зовнішнім або внутрішнім підігріванням гарячою водою або парою. Ліквідацію гідратоутворень запірної арматуру на продувальних лініях, свічах, факельних відгалуженнях виконувати шляхом підігріву тільки у положенні "закрито". При будь-яких ситуаціях не дозволяється підігрівання відкритим полум'ям.

3.12.    Перед продувкою сепаратора (трапа) та інших роботах пов'язаних з випуском  газу в атмосферу, необхідно переконатись у тому, що у зоні загазованості не проводяться  будь-які ремонтні, газонебезпечні та вогневі роботи, а також відсутні джерела  іскроутворення.

3.13.Газопроводи і конденсатопроводи, трапи повинні продуватися через відповідні лінії з виводом продувального газу на безпечну відстань. При продувці рідина з них (конденсат + пластова вода + хімреагенти) повинна скидатись у місткості чи спеціальні апарати.

3.14.При продувці сепаратора оператор з добування газу повинен дотримуватись наступних вимог безпеки:

■   знаходитись збоку від відводу, через який проводиться продувка;

■   продувку проводити через робочу засувку (найближчу до виходу), залишаючи відкритою контрольну;

■   робочу засувку відкривати поступово і закривати її повністю (щільно) після продувки;

■   з моменту відкриття засувки і до закінчення продувки вести постійний контроль за процесом продувки;

■   продувка сепараторів повинна бути негайно закінчена після повного виходу рідини з рідинозбірника;

■   при продувці сепаратора виключається проведення будь-яких інших робіт 

3.15.При запуску, зупинці газової свердловини оператор повинен послідовно виконувати всі операції згідно з технологічною схемою обв'язки.

3.16.У випадку порушення цілісності скла на покажчику рівня, встановленому на сепараторі, оператор повинен зупинити надходження рідини на нього, перекривши нижній і верхній крани, між якими встановлене скло, опустити рідину, яка знаходиться у склі на покажчику рівня, у каналізацію і замінити скло.

3.17.Перед заміною манометра його необхідно відключити від сепаратора за допомогою вентиля.

3.18.Знімати і встановлювати манометр необхідно не нахиляючись над ним.

3.19.Оператор повинен слідкувати, щоб манометри, які встановлені на технологічному обладнанні, мали пломбу або клеймо та були вчасно повіреними.

3.20.Регулювання запобіжних клапанів (пружинного і важільного) повинно проводитись на стенді. Після регулювання клапан повинен бути запломбований.

3.21.Для перевірки запобіжного клапана важільного типу необхідно обережно відкрити переключення, тому що він пропускає газ. Після закриття клапана вихід газу повинен припинитися. Перевірку проводити шляхом обережного підняття тарілки клапана над сідлом за допомогою пристосування, встановленого на клапані.

3.22.Попередній огляд колодязів дозволяється проводити, не спускаючись у колодязь. При відкритті кришки колодязя необхідно знаходитись з підвітряного боку. У зимовий період перед відкриттям вона повинна бути очищена від льоду і снігу.

3.23.Огляд арматури і ремонтні роботи у колодязях і місткостях повинні проводитись з дотриманням вимог Інструкції по безпечному виконанню газонебезпечних робіт, яка діє у підрозділі.

3.24.Перевірку щільності з'єднань газопроводів, а також пошуки місць витоків газу на газопроводах, у колодязях і приміщеннях необхідно проводити за допомогою мильної емульсії або спеціальних приладів.

3.25.Виявлені незначні витоки (пропуски) газу, конденсату та інших рідин крізь нещільності, свищі тощо необхідно негайно усунути.

3.26.Розбирати фланцеві і різьбові з'єднання на газопроводах слід лише після зняття тиску.

3.27.При експлуатації одоризаційних установок та при роботі з одорантом необхідно дотримуватись діючої у підрозділі Інструкції при роботі з одорантом та виконувати наступні вимоги безпеки:

■   слідкувати за герметичністю апаратури та комунікацій. При виявленні витоків одоранту чи газу негайно вживати заходів щодо їх усунення;

■   слідкувати за справністю та працездатністю пристроїв штучної та природної вентиляції у приміщеннях одоризаційної установки та зберігання одоранту;

■   бочки з одорантом слід відкривати спеціальним ключем. Після відкриття зовнішньої пробки слід одразу ж навколо внутрішньої пробки покласти вологу тканину, щоб уникнути спалаху пірофорів;

■   відкривати бочки та заправляти одоризатор необхідно у протигазі, гумових чоботах, гумових рукавицях та прогумованому фартуху;

■   одоризаційні бочки повинні заповнятися одорантом пневматичним засобом, який забезпечує герметичність. Для передавки одоранту використовується газ з газопроводу;

■   при розливі одоранту для його нейтралізації повинен застосовуватись 10% розчин хлорного вапна, а для миття рук і знешкодження запаху одоранту - 0,1% розчин марганцевокислого калію. Якщо одорант попав на одяг, то для уникнення його випаровування одяг необхідно зняти і занурити у воду.

3.28.Під час обслуговування основного газопромислового обладнання свердловин оператор з добування газу для боротьби з гідратоутвореннями і осушки газу від вологи застосовує діетиленгліколь (ДЕГ), який має високу вологоємність. ДЕГ небезпечний у користуванні, він подається у свердловину, технологічні комунікації і на установку гліколевої осушки за допомогою дозувального насоса.

3.29.Оператор з добування газу повинен слідкувати, щоб не було витоків з сальників насосів, щоб сальники не були сильно затягнуті для уникнення перегріву. Виявлені витоки необхідно усувати негайно. Насосне господарство по введенню ДЕГ на установки і комунікації повинно відповідати вимогам, які висуваються до обладнання і облаштування протипожежних приміщень.

3.30.Оператор з добування газу повинен перекачувати свіжий ДЕГ з автоцистерн у стаціонарну місткість лише через зливний стояк самовитоком або за допомогою насоса. При виконанні цієї роботи оператор з добування газу повинен слідкувати, щоб насос був встановлений на відстані не менше 1 м від майданчику зливу ДЕГ.

3.31.При роботі з метанолом слід дотримуватись вимог Інструкції про порядок одержання від постачальника, перевезення, зберігання та застосування метанолу, яка діє на підприємстві.

3.32.Вимоги безпеки при роботі з інгібіторами корозії:

■   при роботі з інгібіторами корозії оператор повинен бути у спецодязі;

■   встановлювати інгібіторну установку тільки на відстані не менше 5 м від устя свердловини;

■   заливати лише ті інгібіторні банки, які не знаходяться під тиском. Робочі банки необхідно заповнювати інгібітором при атмосферному тиску, попередньо знизивши тиск газу, випустивши його через продувальну свічу;

■   при вимірах рівня інгібітора у місткостях, а також при його розбавленні конденсатом оператор повинен знаходитись з підвітряного боку;

■   перед наливом інгібітора у цистерни необхідно ретельно перевірити справність і цілісність цистерни, а також очистити її від бруду та залишків;

■   відігрівати інгібіторопроводи і запірну арматуру необхідно лише парою і гарячою водою;

■   встановлювати місткості для змішування, відстою і зберігання розчину інгібітора дозволяється на відстані 50 м від устя свердловини;

■   встановлювати агрегати, призначені для разового закачування інгібітора у пласт, дозволяється на відстані не менше, ніж 25 м від устя свердловини. Агрегат повинен розташовуватись з навітряного боку;

■   поновлювати роботу із закачування інгібітора у пласт дозволяється після попереднього стравлювання накопиченого у стовбурі свердловини газу, якщо свердловина довгий час не працювала.

3.33. Вимоги безпеки при здійсненні заходів з попередження та ліквідації гідратоутворення:

■   небезпечні у відношенні гідратоутворення або обмерзання вузли (запобіжні клапани, штуцери, засувки тощо) необхідно відігрівати лише парою або гарячою водою;

■   відігрівати гідратну пробку у газопроводі, який лопнув, необхідно лише після відключення його від загальної системи;

■   при утворенні гідратної пробки у сепараторі оператор повинен закрити засувки на вході газу у сепаратор і на виході з нього, закрити засувки на конденсатній лінії і повільно відкрити засувку на продувальній лінії;

■   при утворенні гідратних пробок у трубопроводі від свердловини до ГЗП оператор повинен повідомити про це майстра, а потім під його керівництвом закрити засувку на трубопроводі свердловини і на ГЗП, відігріти трубопровід парою або водою. При продувці необхідно слідкувати за тиском.

3.35.   Вимоги безпеки під час виконання газонебезпечних робіт.

До газонебезпечних відносяться роботи, що пов'язані з оглядом, чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, в тому числі роботи усередині місткостей, при виконанні яких є чи не виключена можливість виділення в робочу зону вибухо-, пожежонебезпечних чи шкідливих пар, газів та інших речовин, які здатні спричинити вибух, загорання чи шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (об'ємна доля нижче 20 %).

До виконання газонебезпечних робіт допускається оператор, який отримав інструктаж згідно з Інструкцією по організації безпечного виконання газонебезпечних робіт та Переліком газонебезпечних робіт, розробленим по кожному цеху (службі) та в цілому по підрозділу (УМГ, СПЗГ тощо) та пройшов стажування.. Переліком всі газонебезпечні роботи розподілені на 3 групи:

I - які виконуються з оформленням наряду-допуску відповідної форми;

II      - які виконуються без оформлення наряду-допуску (згідно з інструкціями по експлуатації), але з обов'язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі відповідної форми;

III   - викликані необхідністю локалізації або ліквідації можливих аварійних ситуацій і аварій.

3.36. Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт, які виконуються оператором з  добування газу одноосібно або у складі бригади оперативно-виробничої служби :

•  при виконанні ремонту обладнання чи система оператор повинен відключити його від  технологічних газопроводів за допомогою заглушок чи запірної арматури;

•    під час проведення ремонтних робіт на груповій установці оператор з добування газу  повинен попереднього стравити газ і продути газосепаратори і конденсатозбірник  технологічної лінії, яка ремонтується;

•     випускати газ дозволяється тільки через свічу ;

•     оператор з добування газу всі ремонтні роботи на газопромисловому обладнанні та комунікаціях, що знаходяться під тиском, повинен виконувати лише після встановлення заглушок, які повинні бути розраховані на максимальний тиск газу і мати хвостовики, які виступають за межі фланців;

•     оператор з добування газу під час виконання ремонтних робіт на газопромисловому обладнанні та комунікаціях повинен вивісити попереджувальні плакати, які можна знімати лише з дозволу посадової особи після завершення робіт.

•     перед початком ремонтних робіт, пов'язаних з роз'єднанням газопроводу високого тиску, оператор з добування газу повинен відключити електрохімзахист і встановити між роз'єднаними дільницями газопроводу з'єднувальну перемичку Ø 25 мм по міді для запобігання можливості іскроутворення;

•     оператор з добування газу повинен продувальні свічки після відключення газопроводу залишити у відкритому стані з навішеними на них плакатами "НЕ ЗАКРИВАТИ";

•     під час виконання робіт у загазованому середовищі оператор з добування газу повинен користуватися шланговими протигазами, рятівним поясом з сигнально-рятувальною мотузкою і взутий у спецвзуття, що виключає іскроутворення;

•     під час виконання ремонтних робіт оператор з добування газу заміри загазованості робочого середовища повинен виконувати з періодичністю не менше, ніж через 30 хв., із записом результатів заміру в наряді-допуску;

•     під час виконання ремонтних робіт і обслуговування сирих приміщень, колодязів, посудин оператор з добування газу повинен користуватись переносними ліхтарями з напругою не більше 12 В у вибухозахищеному виконанні.

•     оператор з добування газу роботи всередині посудини повинен виконувати у складі бригади згідно наряду-допуску за спеціально розробленою інструкцією;

3.37.  Вимоги безпеки при застосуванні ручного переносного інструменту:

●                    оператор з добування газу під час роботи повинен використовувати гайкові ключі,  розміри яких відповідають розмірам гайок;

●                    оператору з добування газу не дозволяється відкручувати і закручувати гайки,  закладаючи між ними та ключем металеві пластини, а також нарощувати ручку ключа за  допомогою іншого ключа чи обрізку труби, так як це може призвести до травмування рук,  інших частин тіла та викликати іскроутворення;

●                     під час виконання робіт з ударним інструментом /зубилом, пневмозубилом та в інших  випадках, коли можливе відлітання осколків/, оператор з добування газу повинен  застосовувати засоби індивідуального захисту - окуляри, каски, маски, а для захисту  оточуючих від осколків - встановлювати захисні ширми.

3.38.Оператору дозволяється користуватись лише тим електроінструментом, яким його забезпечила адміністрація підприємства для даного виду робіт.

3.39.У вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних об'єктах і при виконанні газонебезпечних робіт оператор з добування газу повинен застосовувати іскрозахищений інструмент (обміднений або густо змащений солідолом).

3.40.У особливонебезпечних приміщеннях, посудинах та колодязях оператору з добування газу дозволяється користуватись лише електроінструментом з напругою не вище 12В у вибухобезпечному виконанні з обов'язковим застосуванням захисних засобів.

3.41.Про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників, оператор з добування газу зобов'язаний повідомити посадову особу, якій він безпосередньо підпорядкований.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.Після закінчення роботи оператор повинен привести у порядок місце роботи, зібрати і скласти в призначене місце інструмент і пристосування.

Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратись в спеціально відведені місця і металеві ящики.

4.2.ЗІЗ помістити на зберігання у спеціально відведене місце. При виявленні пошкоджень ЗІЗ, повідомити про це посадову особу, якій оператор підпорядкований.

4.3.Зробити записи у оперативному (вахтовому) журналі про здачу зміни, привести у порядок оперативну документацію, яка використовувалась у процесі роботи.

4.4.Оператор з добування газу може залишити робоче місце тільки по прибутті зміни.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.Оператор з добування газу повинен знати свої обов'язки згідно з Планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, в якому розроблені заходи щодо сповіщення про виникнення аварійних ситуацій та аварій і про першочергові дії у разі їх виникнення.

5.2.Види аварійних ситуацій:

●                    розгерметизація технологічного обладнання та газопроводів, що супроводжується витіканням газу (руйнування газопроводу, обладнання, посудин; виникнення тріщин; корозійні пошкодження; розгерметизація з'єднань тощо);

●                    розгерметизація технологічного обладнання та газопроводів, що супроводжується викидом і спалахуванням газу (руйнування газопроводу, обладнання, посудин; корозійні пошкодження; розгерметизація з'єднань тощо);

●                    розгерметизація метанольного господарства, системи одоризації газу, установок та комунікацій по перекачуванню інгібіторів корозії та діетиленгліколю;

●                    газопрояви на свердловині;

5.3.    Дії, спрямовані на запобігання виникненню аварійних ситуацій:  Для запобігання аварійним ситуаціям на газопромисловому обладнанні, технологічних  комунікаціях та свердловині оператор з добування газу повинен дотримуватись наступних  вимог безпеки:

●                    не вдаряти по обладнанню та газопроводу, що знаходяться під тиском;

●                    щільність з'єднань перевіряти лише за допомогою мильних розчинів та повірених індикаторів горючих газів;

●                    виконувати ремонт технологічного обладнання та арматури за умови їх повної зупинки та стравлювання газу ;

●                    відслідковувати за робочим тиском можливість утворення гідратних пробок;

●                    проводити заміри загазованості вибухонебезпечних приміщень згідно з термінами, визначеними діючою на підприємстві інструкцією по заміру загазованості;

●                    періодично (відповідно до інструкції по експлуатації) слідкувати за показаннями контрольно-вимірювальних приладів, встановлених на усті свердловини.

5.4.    Дії оператора з добування газу в аварійних ситуаціях:

При виникненні вище наведених або інших аварійних ситуацій оператор з добування газу повинен діяти згідно з ПЛАС. Першочергові дії оператора такі:

●                    з метою локалізації аварії перекрити запірну арматуру на аварійній дільниці;

●                    вивести людей із небезпечної зони;

●                    повідомити диспетчера про подію;

●                    за необхідності повідомити місцеву пожежну команду;

●                    огородити аварійну ділянку газопроводу;

●                    розставити попереджувальні знаки і написи «Прохід заборонений», «Проїзд заборонений», «Небезпечно газ»;

●                    ліквідацію аварії дозволяється проводити тільки під керівництвом відповідальної особи.

5.5.    Послідовність надання першої допомоги:

•   припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити одяг, що спалахнув, витягти з води) і оцінити його стан;

•       визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування;

•       вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого у порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);

•       викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;

•       підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.