Інструкція з охорони праці під час виконання монтажних робіт ліфтового обладнання

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № __

під час виконання монтажних робіт ліфтового обладнання

 

І. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція з охорони праці встановлює вимоги безпеки під час виконання працівником монтажних робіт ліфтового обладнання.

1.2. Інструкція з охорони праці під час виконання монтажних робіт ліфтового обладнання розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2022 № 441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190, Правил організації безпечної експлуатації ліфтів (НПАОП 0.00-1.02-13) та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До самостійної роботи допускаються особи старше 18 років, які пройшли підготовку та перевірку знань з охорони праці, медичний огляд, знають вимоги Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, Правил організації безпечної експлуатації ліфтів, мають посвідчення, що підтверджує проходження спеціального навчання з питань охорони праці. Перед допуском до самостійної роботи працівник повинен пройти вступний інструктаж, первинний інструктаж, попередньо спеціальне навчання з питань охорони праці, перевірку знань з охорони праці, перевірку вмінь та навичок безпечного виконання робіт.

1.4. За цією інструкцією працівник, що виконує монтажні роботи ліфтового обладнання, інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. У журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника.

1.5. Робоче місце працівника є змінним.

1.6. Графік роботи працівника установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна працівника, що виконує роботи, сприяє попередженню професійних захворювань. Працівник зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

−     утримувати у чистоті і порядку робоче місце;

−     постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;

−     мити руки з милом після відвідування туалету, дотику до забруднених предметів, після закінчення роботи;

−     правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом та індивідуальними засобами захисту;

−     перед кожним вживанням їжі мити руки водою з милом;

−     дотримуватись питного режиму з урахуванням особливостей умов праці;

−     у разі підвищення температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря.

1.8. Працівник повинен:

−          виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

−          пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

−          чітко усвідомлювати небезпеку, пов’язану з роботою підвищеної небезпеки;

−          знати й уміти застосувати на практиці Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, Правила організації безпечної експлуатації ліфтів в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;

−          знати будову й улаштування електроустановок;

−          уміти надавати домедичну допомогу постраждалим у разі нещасних випадків;

−          знати компонування ліфтового обладнання й уміти організувати безпечне проведення робіт, уміти навчити працівників вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, Правил організації безпечної експлуатації ліфтів;

−          не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

−          не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

−          уміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

−          співпрацювати з роботодавцем у питанні організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу його життю та здоров'ю або життю та здоров'ю людей довкола, а також навколишньому природному середовищу;

−          піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я людей довкола у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

−          вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

−          Працівник повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на працівника під час виконання робіт з монтажу ліфтового обладнання:

−          защемлення;

−          здавлювання;

−          падіння;

−          несанкціоноване зупинення кабіни ліфта між поверхами;

−          пожежа;

−          вібрація;

−           запиленість;

−          підвищений рівень шуму на робочому місці;

−          недостатнє освітлення робочої зони;

−          ураження електричним струмом;

−          підвищена, понижена температура, вологість і рухливість повітря.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.10. У випадках травмування і несправності у роботі обладнання працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника та персонал довкола про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування постраждалого до лікувально-профілактичного закладу.

1.11. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.12. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.13. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виробнича ситуація, що склалася, є небезпечною для його життя чи здоров'я або для людей довкола і навколишнього природного середовища.

1.14. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або посудинами для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.15. Для попередження можливості виникнення пожежі працівник повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

1.16. Працівник повинен пам’ятати, що роботи з монтажу ліфтового обладнання належать до переліку робіт підвищеної небезпеки, на виконання яких роботодавець має отримати відповідний дозвіл Держпраці.

1.17. Забороняється монтаж ліфтового обладнання, інших машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за відсутності виданого Держпраці дозволу.

1.18. Під час укладання трудового договору працівник має бути поінформований, що слід засвідчити підписом, про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, і можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

1.19. Працівники, які виконують роботи з монтажу ліфтів, забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, та згідно з Нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62.

1.20. Під час виконання робіт, що не є специфічними для монтажу ліфтового обладнання, слід керуватися відповідними чинними нормативно-правовими актами з охорони праці.

1.21. Виконання ремонтно-будівельних робіт під час монтажу та експлуатації ліфтів необхідно здійснювати відповідно до затвердженого керівником організації проекту виконання робіт (далі – ПВР) згідно з вимогами ДБН А.3.2-2-2009.

 

ІІ. Вимоги безпеки до початку роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі.

Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття і ін.). Спецодяг повинен бути добре підігнаний і застібнутий, оскільки поли, рукава можуть бути захоплені рухомими частинами механізмів, машин. На голові необхідно мати головний убір.

2.2. Робоче місце необхідно звільнити від зайвих предметів і легкозаймистих матеріалів.

2.3. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

•     перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження;

•     відрегулювати рівень освітленості робочого місця.

2.4. При виявленні несправності інструменту, обладнання, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це ремонтний персонал.

Перед початком роботи працівнику слід звернути увагу на раціональну організацію свого робочого місця.

2.5. Працівник повинен особисто переконатися в тому, що всі заходи, необхідні для забезпечення безпеки працівників, виконані.

2.6. Не варто приступати до роботи, якщо є сумніви в забезпеченні безпеки на робочому місці для виконання майбутньої роботи.

2.7. У випадку змінної роботи з’явитися на робоче місце завчасно для прийняття зміни.

2.8. Оглянути (разом із змінником) робоче місце, переконатися у відсутності порушень в роботі устаткування, наявності і справності засобів пожежогасіння, засобів колективного захисту, наявності необхідного для роботи інструменту, одержати необхідну інформацію, зокрема про порушення, які сталися, та заходи щодо їх усунення. Перевірити справність інструменту (у тому числі електро- і пневмоінструменту), пристосувань, які будуть використовуватись у процесі роботи.

2.9. Перед виконанням робіт з підвищеною небезпекою, які проводяться за розпорядженням або нарядом-допуском, переконатися в належному оформленні документації, пройти цільовий інструктаж та виконувати заходи, передбачені нарядом-допуском, розпорядженням, вимогами нормативних документів, відповідними інструкціями, які регламентують безпечне виконання робіт, діючи згідно з вказівками відповідального за безпеку робіт.

2.10. До початку роботи із застосуванням машин керівник робіт відповідно до розробленого та затвердженого проєкту виконання робіт повинен визначити схему руху та місце установки машин, місця та способи занулення (заземлення) машин, що мають електропривод, указати способи взаємодії та сигналізації машиніста (оператора) з працівником, який виконує обов’язки сигналіста, та працівником, який обслуговує машину, визначити, у разі необхідності, місце перебування цього працівника, а також забезпечити належне освітлення робочої зони.

 

ІІІ. Заходи безпеки під час роботи

3.1. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

−          не розмахувати гострими і різальними предметами;

−          стежити за справністю устаткування, механізмів, транспортних засобів, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;

−          бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.2. Під час роботи працівник повинен бути ввічливим з працівниками, вести себе спокійно і стримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервово-емоційне напруження і позначитися на безпеці праці.

3.3. Особливої обережності необхідно дотримуватися і бути уважним поблизу зон підвищеної небезпеки.

3.4. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

−          не курити в приміщеннях;

−          не торкатися оголених проводів;

−          не працювати на обладнанні з мокрими руками.

3.5. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації обладнання, що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати несправності в роботі обладнання.

3.6. Працівник під час виконання робіт з монтажу ліфтового обладнання повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.7. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.

3.8. Забороняється залишати обладнання, яке працює, без постійного нагляду.

3.9. У разі сумісної роботи свої дії погоджувати з діями інших працівників.

3.10. Не торкатися частин обладнання, що рухаються та обертаються, оголених проводів, що перебувають під напругою.

3.11. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.12. Пересуваючись у районах зон підвищеної небезпеки, необхідно витримувати мінімальні безпечні відстані до джерела можливої небезпеки.

3.13. Під час пересування слід обходити на безпечній відстані місця, де ведуться роботи на висоті, знаходяться агрегати, машини, що працюють, струмопровідні частини електрообладнання, а також шланги, кабелі, відкриті колодязі, люки, канави тощо; обходити перешкоди слід спеціально обладнаними переходами.

3.14. Для попередження випадків електротравматизму не можна вмикати в електричну мережу електрообладнання з пошкодженою ізоляцією шнура живлення або корпусу штепсельної вилки.

3.15. Не можна висмикувати вилку з розетки за шнур, зусилля повинно бути докладено до корпусу вилки.

3.16. Для забезпечення пожежної безпеки працівник повинен виконувати такі вимоги:

−          не можна користуватися електричними шнурами з пошкодженою ізоляцією;

−          не можна закріплювати електричні лампи за допомогою мотузок і ниток, підвішувати світильники безпосередньо на електричних проводах;

−          не варто залишати без нагляду увімкнені в мережу електричні прилади, за винятком приладів, призначених для цілодобової роботи.

3.17. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства тощо) і телефони термінового інформування безпосередніх та найвищого рангу керівників; знати місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей під час надзвичайних ситуацій.

3.18. Забороняється працювати в разі недостатнього освітлення та місцевого освітлення.

3.19. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.20. Під час виконання роботи працівник повинен мати з собою посвідчення про перевірку знань (за відсутності посвідчення або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань працівник до роботи не допускається).

3.21. Монтаж ліфтів виконувати згідно з настановою з монтажу виробника ліфтів.

3.22. Реконструкція ліфта повинна проводитись за проєктом.

3.23. Вимірювання параметрів якості руху ліфта виконують згідно з ДСТУ ISO 18738-2004.

3.24. Відхилення від конструкторської документації, необхідність у яких виникає в процесі монтажу ліфтів, повинні узгоджуватись з підприємством – виробником ліфта або організацією – розробником конструкторської документації.

Спеціалізованим ліфтовим організаціям, які отримали в установленому порядку дозвіл на монтаж, реконструкцію ліфтів, дозволено вносити зміни до установчих креслень без проведення узгоджень з виробником за умови виконання вимог Правил організації безпечної експлуатації ліфтів.

Зміни до конструкторської документації повинні бути завірені підписом фахівця і печаткою організації, яка вносила зміни.

3.25. Місце роботи машин необхідно визначати так, щоб був забезпечений простір, достатній для огляду місця робіт та зони маневрування.

У випадку, коли машиніст або моторист, який управляє машиною, не має достатнього огляду місця робіт або не бачить працівника, який має подавати йому сигнали, між машиністом і працівником необхідно встановити двосторонній радіозв’язок або телефонний зв’язок.

Для зв’язку між стропальником і машиністом крана допускається призначати проміжних сигнальників.

3.26. Значення сигналів, що подаються в процесі роботи або пересування машини, необхідно роз’яснювати всім працівникам, пов’язаним із цією роботою.

3.27. Майданчик, де виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи, повинен бути огороджений відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

3.28. Не дозволяється піднімати або переміщати краном працівників і перевозити їх на автокранах і автонавантажувачах.

3.29. Працівники, які виконують роботи на висоті з робочої платформи підйомника, повинні працювати в захисних касках та із запобіжним поясом, пристебнутим до скоб або елементів конструкції робочої платформи.

3.30. Механізми, засоби малої механізації (далі – машини), устаткування повинні експлуатуватися відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62, та інструкцій заводів-виробників.

3.31. Отвори в перекриттях, призначені для монтажу ліфтів, до яких можливий доступ людей, повинні бути закриті суцільним надійним настилом або мати огорожу.

3.32. Під час виконання робіт із монтажу на ліфтах ділянки робіт, робочі місця, проїзди і підходи до них повинні бути освітлені з настанням темряви відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення».

3.33. Складування матеріалів, конструкцій і устаткування ліфта під час  його монтажу та ремонту повинно здійснюватися відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2009, НАПБ А.01.001-2004.

3.34. Введення ліфта в експлуатацію після монтажу здійснюється згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 687 від 26.05.2004 і постанови Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011.

 

ІV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи необхідно:

−          вимкнути механізми;

−          упевнитись у надійності кріплення конструкцій і відсутності зайвих предметів на опорах та електроустаткуванні;

−          прибрати інструмент у призначене місце.

4.2. Сповістити безпосереднього керівника про несправності механізмів, пристроїв та інструменту, виявлені під час виконання робіт.

4.3. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, які використовувались під час роботи або перевірки виконання робіт підвищеної небезпеки, покласти їх у призначене місце.

4.4. Вимкнути всі електроприлади. Відімкнути прилади, інструмент, почистити їх і прибрати у відведене місце для зберігання.

4.5. Упорядкувати своє робоче місце.

4.6. Вимити руки, обличчя теплою водою з милом, за можливості прийняти душ.

 

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є постраждалі, надати їм домедичну допомогу; за необхідності викликати бригаду екстреної медичної допомоги.

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

−          негайно припинити роботу;

−          вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

−          за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої (домедичної) допомоги.

5.4.1. Надання домедичної допомоги у разі отруєння невідомою речовиною.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) через шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або під час контакту отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, речовини, які обпікають, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) через дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) через шкіру та слизові оболонки: під час потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) як ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язику або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, запаморочення; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) оглядаючи місце події, звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті посудини, посудини з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

4) уточнити, що саме та в якій кількості вживав постраждалий;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення;

7) в разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої води кімнатної температури, протягом щонайменше 15–20 хвилин. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов'язку на місце опіку;

8) знайдені посудини, шприци, упаковки тощо слід зберегти та передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

11) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отруєння. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

5.4.2. Надання домедичної допомоги у разі ураження електричним струмом.

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Надання домедичної допомоги у разі масивної зовнішньої кровотечі внаслідок ураження кінцівки.

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі поранення кінцівки, зокрема ускладненій кровотечею:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) при кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність: якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці. Якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче. Якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута. Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) при кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута: якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці. Якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче. Якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани. Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Надання домедичної допомоги у разі переломів кінцівок.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг та оглянути рану;

б) якщо є кровотеча з рани, діяти відповідно Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2022 № 441;

в) накласти стерильну, чисту пов'язку на рану;

г) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

ґ) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

5) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

6) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

9) за можливості зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації стосовно обставин травми та обставинах при її отримання. Всю отриману інформацію передати членам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому.

5.4.5. Надання домедичної допомоги у разі термічних опіків.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, при необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хвилин водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.6. надання домедичної допомоги у разі переохолодження.

Розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого наявні ознаки шоку.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію низької температури на постраждалого;

3) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

4) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику; 5) якщо у постраждалого ознаки загального переохолодження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) зняти з постраждалого холодний, вологий одяг;

в) якщо постраждалий у притомному стані, дати безалкогольні теплі напої;

6) якщо у постраждалого ознаки відмороження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) обережно, без зусиль зняти з постраждалого холодний, вологий одяг/взуття;

в) накласти на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов'язки, без здійснення додаткового тиску на тканини;

г) за необхідності знерухомити уражені кінцівки;

ґ) якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;

д) не масажувати і не розтирати уражені ділянки, не застосовувати місцево джерела тепла;

е) не пошкоджувати наявні на місці обмороження міхурі;

7) накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

10) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати бригаду з ліквідації надзвичайних ситуацій.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника щодо усунення аварійної ситуації.