Списання відходів і втрат: обов'язок виробника сільгосппродукції

Так потрібно, головний акцент на системі оподаткування на якій ви знаходитесь.

Облік відходів та природних втрат у зерновиробництві — це не просто формальність, а критично важливий елемент для правильного визначення собівартості та уникнення податкових ризиків.

Розрахунок фактичної собівартості
Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» та Методичними рекомендаціями № 132, ви повинні обліковувати зерно у вазі після доробки (чистій вазі).

Якщо ви залишите на балансі «брудну» вагу (бункерну), ви штучно занизите собівартість одиниці продукції.
При реалізації або посіві виникне розбіжність між паперовими залишками та фактичною наявністю.

Відповідно до п. 8.3 Методичних рекомендацій № 132

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0132555-01#o14

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#o70

Податкові ризики (ПДВ та податок на прибуток)
Це найважливіший аспект для сільгоспвиробника:

Понаднормові втрати: Якщо зерно «зникло» (усохло) понад встановлені норми, і ви це не оформили як природні втрати, податкова може розцінити це як невикористання у господарській діяльності. На суму такого зерна доведеться нараховувати компенсаційні податкові зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

Згідно з п. 198.5 ПКУ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931

Природні втрати: Втрати у межах норм вважаються господарськими витратами й не потребують нарахування ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!