Цілком слушно звернути увагу на формулювання «поступове визнання витрат під час першого встановлення» в обліковій політиці. Воно виглядає неоднозначним, адже «поступове» зазвичай означає поетапне списання, а «під час першого встановлення» — це моментне. Тому для правильного обліку і застосування відповідних процедур важливо чітко з’ясувати, який саме підхід фактично використовується підприємством.

Розглянемо можливі підходи.

1.Якщо підприємство визнає витрати одноразово при першому встановленні шин на автомобіль, облік проводиться як списання вартості запасів у витрати на підставі Інструкції про застосування Плану рахунків (Наказ Мінфіну №291), тобто Дт 92 (або 91, 93) – Кт 207. У цьому разі, якщо шина після використання повертається на склад у придатному стані, її не потрібно оприбутковувати знову як актив, оскільки витрати вже визнано. Факт повернення доцільно лише відобразити в аналітичному обліку, зокрема — у картці обліку пробігу (згідно з Наказом Мінінфраструктури №549).

2. Якщо ж облікова політика передбачає що шини обліковуються на рахунку 207 до повного зносу, після повернення на склад шини обліковуються за тією ж первісною вартістю. При цьому зручно вести окрему аналітику, наприклад:

207/11 – шини на складі
207/12 – шини в експлуатації
207/13 – шини в ремонті
Цей варіант дозволяє точно відстежувати стан шин і списувати їх лише після повного зносу. Облік пробігу у картці обов’язковий, згідно з Положенням №102 та вартість лишаєься незмінною аж до моменту остаточного списання, вона може тільки переміщуватися між субрахунками.

3 Окремо існує ще один, менш поширений варіант обліку: при встановленні на авто вартість повністю списується на витрати, як в варіанті 1, але повернені з експлуатації шини оприбутковуються на склад за справедливою вартістю. Тоді проводка виглядає так: Дт 207 – Кт 719. При повторному встановленні – Дт 92 – Кт 207. Такий підхід застосовується, якщо підприємство прагне відобразити повторне використання як нову подію з визнанням витрат у межах залишкового ресурсу шини. Але цей спосіб вимагає чіткого контролю за станом шин і документального підтвердження їх справедливої вартості. Справедлива вартість - це зокрема вартість. за якою актив можна реалізувати в даний момент часу.

Нормативна база, яка регулює облік шин:

Інструкція №291 — визначає застосування рахунку 207 для запасів;
НП(С)БО 9 «Запаси», п. 9 — формування первісної вартості;
НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 15 — витрати на технічне обслуговування визнаються витратами періоду;
Положення про ТО і ремонт (наказ №102) — операції заміни шин належать до техобслуговування;
Наказ Мінінфраструктури №549 — облік пробігу шин;
Наказ Мінтрансзв’язку №488 — форма картки обліку пробігу шин.
Щоб уникнути плутанини, рекомендується уточнити облікову політику підприємства — чи дійсно в ній передбачено повне списання вартості шин при першому встановленні, чи облік до зносу. Найбільш безпечним та законодавчо обгрунтованим є варіант 2.

Раді допомогти, звертайтесь ще!