Продаж легкової машини без оцінювача: податкові нюанси та прибуток

Можливість як право продати основний засіб за будь-якою ціною у підприємства є, але важливо оцінити податкові наслідки такої операції. Вони залежать, зокрема, від статусу покупця.

Мінімальна база для оподаткування ПДВ, як ви правильно зазначили, визначається за п. 188.1 ПКУ — це договірна вартість, але не нижча за балансову (залишкову) вартість. Тобто, у прикладі базою для ПДВ буде саме 750 тис. грн.

Щодо витрат: вони відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку. У разі, якщо підприємство є високодохідним платником податку на прибуток, фінансовий результат підлягає коригуванню на податкові різниці згідно зі ст. 138 ПКУ у випадку продажу основного засобу.

Зокрема, при реалізації окремого об’єкта ОЗ потрібно:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості об’єкта згідно з бухгалтерським обліком (П(С)БО);
зменшити фінансовий результат на суму залишкової вартості, визначеної відповідно до податкового обліку згідно зі ст. 138 ПКУ.
Проте це не означає, що потрібно коригувати фінрезультат на суму перевищення витрат над доходом від продажу — такої податкової різниці не існує. Залучення оцінювача при продажу підприєством основних засобів як обов'язок - не передбачено чинним законодавтвом.

Якщо основний засіб продається іншій юридичній особі — незалежно від того, на якій системі оподаткування вона перебуває, — дохід і витрати визначаються за бухгалтерським обліком. Жодного додаткового оподаткування податком на прибуток через це не виникає, а збитковий результат є правомірним і належить до господарського рішення підприємства.

Інша ситуація — якщо покупцем є фізична особа. Це найменш вигідний варіант для продавця, оскільки різниця між ринковою ціною об’єкта та ціною продажу визнається індивідуальною знижкою. А це, згідно з пп. 164.2.17 "е" ПКУ, — додаткове благо для фізособи, яке оподатковується:

ПДФО — 18% із застосуванням натурального коефіцієнта (1,219512);
військовий збір — 5% без коефіцієнта.
Податки утримує саме продавець як податковий агент. Дохід відображається в формі 4ДФ з ознакою «126». Податки обов’язково мають бути утримані з особи, а не сплачені за рахунок підприємства, адже це також вважатиметься додатковим благом і призведе до нового оподаткування.

Тому в подібних ситуаціях доцільно, щоб фізична особа компенсувала податки, сплачені за неї.

Водночас і тут усе не так однозначно: для визначання наявності/відсутності індивідуальної знижки порівнюється не балансова, а саме ринкова (звичайна) ціна, яка може бути нижчою або вищою за залишкову. Наприклад, 750 тис. грн — це залишкова вартість, але якщо основний засіб зношений, його реальна ринкова ціна , теоретично, може бути і 50 тис. грн. У такому випадку для підтвердження правомірності ціни продажу та мінімізації податкових ризиків все ж доцільно отримати незалежну експертну оцінку вартості ОЗ.

Це буде належним доказом ринкової ціни, а також сильним аргументом під час можливих спорів із податковими органами, на відміну від самостійно визначеної ринкової вартості за відкритими джерелами. Однак, законодавчої вимоги щодо експертнох оцінки немає, це рішення підприєства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!