Коригування курсової різниці: бухгалтерські проводки та податковий кредит

На нашу думку, у ситуації, яку ви описали, ключовим моментом для оцінки правомірності дій постачальника та правильності обліку є аналіз договору: зокрема, умов щодо перерахунку ціни залежно від курсу євро, статусу постачальника (резидент/нерезидент) і типу поставки (внутрішня чи імпортна).

З огляду на те, що виписано податкову накладну, йдеться, найімовірніше, про постачальника-резидента, який здійснює постачання імпортного обладнання в межах України, а не безпосередньо про операцію з нерезидентом. Відповідно, за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 (ПСБО 21), така операція не є операцією в іноземній валюті, навіть якщо договір передбачає розрахунки з прив’язкою до курсу євро.

Первісна вартість основного засобу, як зазначено у п. 8 ПСБО 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o4, визнається на дату прийняття об’єкта до обліку, виходячи із сум, зазначених у первинних документах. Якщо податкова накладна, видаткова накладна та інші документи містили ціну у гривнях без перерахунку курсу, саме вона й стає первісною вартістю.

Потрібно уважно перечитати договір: чи була передбачена прив’язка до курсу євро; на яку саме дату мав здійснюватися перерахунок; хто несе валютні ризики - постачальник чи покупець.

Уточніть зміст додаткової угоди: якщо мова про перерахунок заборгованості, то це впливає лише на зобов’язання і не коригує основний засіб, тобто формується інший дохід або витрата (Дт 949 або Кт 719), але не змінює вартість уже введеного в експлуатацію об’єкта основних засобів.

Якщо ж намагаються заднім числом змінити вартість обладнання, то - вважаємо, що такий підхід є неправомірним з точки зору обліку. Адже після визнання об’єкта активом та початку його амортизації його первісна вартість не змінюється, крім випадків, передбачених ПСБО 7 (добудова, модернізація тощо).

Раді допомогти, звертайтесь ще!