Відповіді на Ваші запитання.

1. У КЗпП відсутня така підстава для звільнення, як "неявка без поважних причин більше 4х місяців ".

Норма п.8-2 ст.36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20251012#n204 передбачає підставу джля звільнення - відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Для того. щоб звільнити за такою підставою слід протягом 4-х місяців фіксувати не лише факт відсутності працівника на роботі, але і спроби роботодавця отримати інформацію про нього. Це можуть бути скріншоти повідомлень у месенджерах, які працівник не переглядав та не відповідав на них, квитанції про надсилання листів на відомі вдреси з проханням надати інформацію, акти про спроби вийти на зв'язок з працівником чи його родичами.

Якщо усі такі документи зібрані, то можна видавати наказ про припинення трудового договору із зазначеної підстави.

2. Ні, депонувати не можна.

Відповідно до ст.116 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20251012#n697 - При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.127 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20251012#n739 - відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Норма ст.136 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20251012#n804 передбачає, що

Розпорядження роботодавця, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.

Якщо встановлені строки пройшли, то самостійно утримати кошти не можна. На підставі рішення суду буде направлено виконавче провадження на майно чи кошти особи для стягнення заборгованості