Дії ФОП при захворюванні водія: лікарняний та звільнення

Так, правильно.

Перші п'ять днів оплачуєте за рахунок роботодавця, з шостого дня - за рахунок ПФУ.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, виплачується ПФУ з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення працівника (ч.2 ст.15 Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20250508#n1309).

Тобто працівник має право на оплачуваний лікарняний до відновлення працездатності (до закриття лікарняного).

При цьому є обмеження щодо терміну лікарняного, після спливу якого хворий обов'язково направляється на огляд до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

• тимчасова непрацездатність триває безперервно протягом 120 календарних днів з дня її початку, що підтверджено медичними висновками про тимчасову непрацездатність та/або листками непрацездатності у паперовій формі.


• тимчасова непрацездатність, що спричинена одним і таким самим захворюванням або станом, тривала з перервами, але загалом протягом 150 календарних днів протягом року


• захворювання на туберкульоз. У такому випадку направлення на оцінювання здійснюється через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від безперервності;. (п.1 Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453)

Після огляду у експертній комісії термін лікарняного може бути подовжений або встановлена група інвалідності.

Щодо звільнення працівника. Дійсно, робтотдавець може звільнити працівника з власної ініціативи за причини нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (п.5 ч.1 ст.40 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231).

Для того щоб роботодавець міг скористатися цією підставою для звільнення, непрацездатність працівника повинна тривати більше чотирьох місяців підряд.

Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами узяв щорічну відпустку чи відпустку «за свій рахунок» тощо, перебіг 4-місячного строку уривається.

Підсумовувати періоди нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, тривалість яких менше чотирьох місяців, не можна.

Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП строк повинен спливти повністю. Закінченням цього терміну слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з’явився на роботі у зв’язку з хворобою.

Також, при звільненні працівника роботодавцю потрібно мати докази того, що звільнення працівника – це виробнича необхідність. Під виробничою необхідністю розуміють таку ситуацію, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливо ні перерозподілити обов’язки хворого між іншими працівниками, ні прийняти іншого працівника на період його хвороби). Інакше звільнення може бути визнане судом неправомірним.

Раді допомогти, звертайтесь ще!