Що стосується обмеження ліміту розрахунків готівкою, зазначених у Положенні № 148, у пункті 6 цього Положення, який, зокрема, забороняє готівкові розрахунки між фізособою та суб’єктом господарювання понад 50 тис. грн на день, вказано:

«Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується».

Таким чином, з точки зору дотримання встановлених Положенням № 148 норм, це правомірно.

Однак при здійсненні платежу понад 400 тис. грн готівковими коштами (адже для банку ця операція є готівковою, на відміну від підприємства) банк має право цікавитися походженням коштів, оскільки сума понад 400 тис. грн підлягає фінмоніторингу. Банк зобов’язаний уточнювати джерело походження коштів відповідно до Постанови Правління НБУ від 20.12.2024 р. № 153, якщо сума готівкових фінансових операцій становить понад 400 тис. грн або рівноцінну суму у валюті.

Якщо продавець — платник ПДВ, то вартість товару (автомобіля) виставлена з ПДВ, який включений у ціну. Таким чином, у підприємства виникають податкові зобов’язання з ПДВ, а також фінансовий результат від цієї операції, який оподатковується у складі загального фінрезультату податком на прибуток.

У фізичної особи не виникає податкових зобов’язань. Однак, якщо ціна автомобіля набагато нижча за ринкову, то підприємство, як вважається, надає фізособі додаткове благо у вигляді індивідуальної знижки. Відповідно, таке додаткове благо підлягає оподаткуванню ПДФО із застосуванням натурального коефіцієнта (18%) та військовим збором (5%). Якщо ж ціна відповідає ринковій — ніяких податків з фізособи не утримується. Якщо "знижка" є - податковм агентом є підприємство-продавець

Раді допомогти, звертайтесь ще!