В штатний розпис вносяться посади, а не конкретні працівники. А працювати на них може будь-який працівник — сумісник чи за основним місцем роботи. Штатний розпис — це внутрішній документ підприємства, в якому міститься інформація про назви структурних підрозділів, посад (професій), кількість штатних одиниць, розміри посадових окладів, тарифних ставок, годинних тарифних ставок, розміри доплат і надбавок (за потреби) та фонд заробітної плати на місяць.

Кількість штатних одиниць може не відповідати кількості працівників. Це пов’язано з тим, що деякі посади (професії) можуть бути вакантними, оскільки підприємство планує прийняти на них працівників. Окрім цього, на одній посаді можуть працювати дві або навіть три особи, якщо вони працевлаштовані на неповний робочий час (неповний робочий день або тиждень). Останнє і стосується сумісників. Зазвичай за сумісництвом працюють на неповний робочий час, оскільки такий працівник має основне місце роботи, на якому він передусім і виконує покладені на нього обов’язки. А сумісництво — це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві.

Тож посада, незалежно від того, обіймає її працівник за основним місцем роботи чи за сумісництвом, повинна бути передбачена у штатному розписі підприємства.

Сумісник відображається подібно до штатного працівника, але з відмінностями у таких додатках:

в Додатку 5 — код особи 2.

В Додатку 1 — не проставляється галочка "наявна трудова книжка" (пусто), та проставляється галочка "неповний робочий час".

В Додатку 4ДФ — без відмінностей.

В основному документі — сумісники не входять ані до рядка облікової чисельності штатних, ані до середньооблікової чисельності штатних (рядки 101 та 102). У рядки 104, 106 та 107 — входять на загальних підставах.

Раді допомогти, звертайтесь ще!