При зберіганні пального виникає випаровування з резервуарів, що утворює джерело забруднення. Отже, особливо при наявності стаціонарних ємностей (при використанні нестаціонарних це питання суперечливе) потрібно отримати дозвіл, а у разі неотримання — самостійно вести облік викидів, подавати декларацію та сплачувати екологічний податок. Він зазвичай незначний навіть при такому обсязі, але штраф за неподання декларації (ст. 120.1 ПКУ) — 340 грн, при повторному порушенні — 1020 грн, і це буде значно більше, ніж втрати від екологічного податку, якщо нехтувати цим.

Звичайно, подається також заява про здійснення чергового платежу щорічно в період сплати, а в бухгалтерському обліку ведеться облік використання пального як запасу, тобто воно списується відповідно до використання — якщо транспорт, то за подорожніми листами та нормами, за актами, тобто це звичайний бухгалтерський облік пального, який має бути підкріплений первинними документами. Специфічних звітів саме з причини наявності ліцензії на власне зберігання немає.

Докладніше про ситуацію з екологічним податком:

Позиція податкових щодо екологічного податку (який виникає через випаровування зі стаціонарних резервуарів, а згодом було визначено, що і з будь-яких ємностей) змінювалася протягом часу.

За інформацією від ДПС https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/721942.html та ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41548Відповідно до п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.Суми Екологічного податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (ст. 249 ПКУ).Суми Екологічного податку обчислюються платниками Екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок Екологічного податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Наразі позиція податкової така, що у разі зберігання пального звіти мають подаватися регулярно. Об'єктом є постійні викиди, що утворюються від зберігання пального у резервуарі зазначеної ємності. Рух пального при цьому не має значення — адже мова йде про стаціонарне джерело, а воно в даному випадку має ємність 2500 л.

Обсяг пального, що "теоретично" випаровується і здійснює викиди в атмосферне повітря, визначається згідно з інвентаризацією викидів та дозволом, який отримується. Якщо дозволу не отримано, платник має розрахувати викиди самостійно.

Експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, які є обов'язковими у будь-якому випадку. У будь-якій ємності з пальним над його поверхнею утворюється пароповітряна суміш, що містить певну кількість вуглеводнів. А через дихальний клапан відбувається газообмін між внутрішнім об’ємом резервуара і навколишнім середовищем, у тому числі й випаровування вуглеводнів. Оснащення резервуарів дихальними клапанами обумовлено насамперед вимогами до безпечної експлуатації таких об’єктів. Обсяг випаровування створює викиди в атмосферне повітря, що обумовлює виникнення об'єкта оподаткування.

Вуглеводні включені до переліку забруднюючих речовин, для яких установлено ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Розмір ставки становить 145,50 грн за 1 тонну (п. 243.1 ПКУ).

Затверджені постановою № 686 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/686-2020-%D0%BF#Text норми втрат кількості фактичних добових залишків при зберіганні бензину:

В осінньо-зимовий період — 0,00048% за добу, (так, це не опечатка, саме 48 статитисячних відсотка, тобто множитель - це буде 0,00048/100)
У весняно-літній період — 0,0015% за добу.
Густина А95 складає 0,75 г/см³, але для орієнтовних розрахунків можна брати 1 г/см³, тобто 0,001 т/л. Маса 6000 л приблизно дорівнює 6 т.

6 х 0,001 х 0,0015%/100% х 90 діб в кварталі х145,50 грн/т = 1грн18коп в літній період за квартал.

Штрафи за неподання декларацій: 340 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації та 1020 грн при повторному порушенні протягом року (ст. 120.1 ПКУ), що значно більше за сам податок.

Отже, при поданні декларації та сплаті податку (в розрахованій кількості) порушення немає, якщо не доведено, що податок занижений. Але ДПС не може визначити це без залучення Міндовкілля. Тому у разі відсутності дозволу підприємство, яке самостійно розрахувало викиди, подало декларацію та сплатило кілька гривень податку, виконує свій податковий обов’язок і не може бути притягнуте до відповідальності за неподання декларації. Чи буде при цьому ДПС залучати Міндовкілля у разі зберігання у такій кількості, як ви зазначили, — з практики, скоріш за все, ні. Однак, ви можете отримати офіційний дозвіл і користуватися розрахунковими показниками Міндовкілля, які не відрізнятимуться суттєво від наведених.
Звіт подається щоквартально. Приходи значення не мають - адже в будь-якому разі стаціонарне джерело - це резервуар ємністю 6000 л, отже "випаровується" тільки з цієї кількості. , тобто вважається , що кожний день вона повна. , всі дні кварталу.

Щоб уникнути претензій та штрафу за неподання декларації, доцільно подати її з розрахованою кількістю викидів та сплатити відповідну суму гривень.

.

Раді допомогти, звертайтесь ще!