Заголовок тимчасово відсутній

Якщо вироблена електроенергія споживається виключно одним напрямком на підприємстві, наприклад, на виробництво продукції, окремий облік такої електроенергії, на наш погляд, можна не вести. У такому випадку всі витрати, пов'язані з експлуатацією СЕС (амортизація, технічне обслуговування тощо), відносяться на відповідний рахунок витрат, наприклад, на рахунок 23, якщо електроенергія використовується виключно для виробництва продукції.

Якщо електроенергія використовується для різних напрямків (виробничі, адміністративні цілі тощо), витрати розподіляються пропорційно спожитій електроенергії кожним напрямком, для чого просто необхідно вести облік електроенергії, щоб мати змогу її розподілити.

Облік кількості виробленої та спожитої електроенергії

Для належного обліку та контролю підприємство може:

1) Встановити прилади обліку (лічильники):

Лічильник для фіксації загального обсягу електроенергії, виробленої СЕС;
Можливо, знадобляться окремі лічильники для фіксації споживання електроенергії різними підрозділами або на різні цілі (виробничі, адміністративні тощо) для коректного розподілу витрат.
2) Регулярно знімати показники лічильників.

3) Документувати обсяги: Складати внутрішні документи (акти, відомості) про обсяги виробленої та спожитої електроенергії. Ці документи будуть підставою для відображення операцій у бухгалтерському обліку та для аналізу ефективності роботи СЕС.

У такому разі всі витрати на виробництво електроенергії накопичуються на рахунку 23 і в кінці місяця розподіляються за напрямками використання, наприклад:

Дт 23(продукція) Кт 23(електроенергія) – виробнича собівартість електроенергії, використаної на виробництво;
Дт 92 Кт 23(електроенергія) – виробнича собівартість електроенергії, використаної для адміністративних цілей.

Виходячи з визначення понять доходу та витрат, можна зробити висновок, що дохід підприємства від оприбуткування виробленої електричної енергії дорівнює витратам від використання такої енергії для потреб виробництва. Тобто, фактично маємо ситуацію, що фінансовий результат від отримання та подальшого використання електричної енергії дорівнює нулю, оскільки доходи та витрати рівні.

При цьому, при експлуатації власної сонячної електростанції підприємство несе певний ряд витрат, зокрема на амортизацію самої електростанції, підтримання в робочому стані, а також оплату праці відповідного персоналу. Всі ці витрати протягом місяця доцільно відносити безпосередньо складу виробничих витрат (субрахунок 23) з подальшим віднесенням на собівартість виготовленої продукції (за умови, вироблена електроенергія іде лише на виробництво).

Оцінюйте отриману електроенергію за ринковою ціною електроенергії, яку ви б платили, якби купували її у свого постачальника. Це дозволяє вам кількісно оцінити фінансову вигоду від використання власних сонячних батарей.
На сайті вашого обленерго або НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Якщо енергія споживається лише на виробництво, Ви не оприбутковуєте електроенергію як окремий актив. Усі витрати на генерацію (включно з орендою обладнання) включаються до собівартості продукції напряму. Витрати на електроенергію = загальні витрати на СЕС (оренда, обслуговування, зарплата тощо), розподілені на кількість вироблених кВт·год.

Раді допомогти, звертайтесь ще!