Заголовок тимчасово відсутній

Наразі, терміни спливу позовної давності призупинені.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п.5 НП(С)БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o31 ).

На субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності. Дт 60, 61, 63, 68, 50, 55 Кт 717( Інструкція № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n840 ).

Кредиторська заборгованість буває двох видів. Грошова – це тоді коли Дт 28 Кт 631 і у нас був податковий кредит по першій події. А також є товарна – це тоді коли Дт 31 Кт 681, на дату авансу виникло ПДВ зобов'язання. Списання кредиторки, грошової чи товарної, це завжди визнання доходів. А отже, в бухобліку у нас буде дохід і вплив на податок на прибуток. Оскільки при списанні збільшується дохід, то податкових різниць не буде, відображаємо як у бухобліку.

Щодо ПДВ: виникнення грошової кредиторської, яка підлягає списанню, матиме ось такий вигляд: сума 1200 і у нас було право на податковий кредит, ми ним скористались, а в майбутньому ми списуємо таку кредиторську, як таку, що стала безнадійна. Як ми вже говорили, не лише у зв'язку з тим, що сплив термін давності. Можливо було прощення боргу. Можливо кредитор ліквідувався. Можливо контрагент, з ним щось не так. Можлива тисяча й одна причина. Так ось, в такому випадку право на податковий кредит не втрачається. Є хороша позиція Верховного суду від лютого 2022 року, про те, що через те, що оплата не відбулась, постачання не скасована і товари не відповідають визначенню безоплатно отриманих. Для коригування ПДВ не виконується жодна з підстав зі ст. 192 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4621 . У нас немає ні повернення товарів, авансів. Ні перегляду цін. Ні помилок. Тому право на податковий кредит, яке у нас виникло, не втрачається. Так, ми визнаємо доходи на всю суму 1200, але право на податковий кредит нікуди не зникне.

Якщо списуємо товарну кредиторську заборгованість. Нам заплатили аванс, у нас виникло ПДВ зобов'язання, а в майбутньому постачання так і не відбулася. Ми списуємо на 717 всю 1200. І в такому випадку з ПДВ нічого не буде. Ну швидше за все списання такої заборгованості відбувається з причини, що дійсно вже сплив термін давності, пройшло цих 1095 днів. Тому підстав для створення РК у нас уже немає. Максимум, що ми тут зробимо, це авансовий 6431 спишемо на 949.

Нагадаємо, що до безнадійної згідно з ознаками, встановленими пп. 14.1.11 п.14.1 ст 14 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 , може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

Щодо спливу позовної давності:

Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 , є також спеціальні строки позовної давності.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто рахувати цей строк слід від дня, коли кредитор (постачальник) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

Наразі, потрібно врахувати, що було призупинення строку позовної давності на період дії карантину з 12.03.2020 до 30.06.2023 рр. та продовжує діяти призупинення на період воєнного стану.

У п. 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк позовної давності на період карантину «заморозився» за зобов’язаннями, строк давності за якими припадав на період карантину. Тобто, якщо строк позовної давності мав би спливти 20 березня 2020 р., то з 12.03.2020 він призупинився і 9 днів ще не «збігло» ( 9 днів = з 12.03.2020 як до 20.03.2020) – цей «хвостик» будемо рахувати після закінчення призупинення строку. Податківці вважають, що Закон почав діяти з 02.04.2020 р., тому і норми його з цієї дати застосовуються, а не з 12 березня.

Роз’яснення податківців https://evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-500895.html .

Тобто поки тривав карантин – строк давності було призупинено. Тож списати заборгованість через сплив строку давності у проміжок часу з 12.03.2020 (податківці кажуть – з 02.04.2020 – бо Закон № 540 чинний саме з цієї дати) по дату завершення карантину не можна.

Важливо: деякі строки давності через карантин не призупинялися.

Щодо призупинення строку позовної давності на період воєнного стану, то наразі воєнний стан продовжено. (Закон від 08.05.2024 № 3684-ІХ) У п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії). Тож під час воєнного стану строк позовної давності також не спливе. Відповідно на цій підставі списати заборгованість не можна. Інші випадки безнадійності - так, але не за строком давності.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3884/8580 , https://7eminar.ua/events/3758/8225 , https://7eminar.ua/events/3196/6315 та https://storage.7eminar.ua/content24/record/3885/BE_Vse_pro_zaborhovanist_u_bukhhalterskomu_obliku.pdf

Раді допомогти, звертайтесь ще!