Заголовок тимчасово відсутній

Так, якщо отриманий металобрухт не повертається Замовнику – це безоплатна передача.

Договір переробки з давальницької сировини може бути віднесено до договору підряду з виконанням роботи з матеріалу замовника (ст. 840 ЦКУ). Відповідно до ч. 2 ст. 840 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4052 в такому договорі, зокрема, має бути зазначено інформацію про строки повернення замовнику залишку матеріалу та основних відходів. Тобто звичайно вважається, що відходи належать замовнику. Але ст. 3 ЦКУ серед загальних засад цивільного законодавства передбачено принцип свободи договору, тож сторони давальницького договору можуть встановити в договорі інші умови, не заборонені законом.

Якщо відходи замовнику не повертаються, у договорі слід указати умови:

1) утилізації відходів за дорученням замовника (договір комісії або доручення на утилізацію відходів), або

2) переходу права власності на відходи до переробника.

За умовами у запитанні другий варіант, умови переходу права власності потрібно прописати в договорі. Відходи, що мають господарську цінність, можуть переходити до переробника за договором купівлі-продажу за плату або безоплатно, а "негосподарські" відходи звичайно передаються переробнику безоплатно.

Металобрухт як актив відноситься до категорії запасів. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 9 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#o35 ). Для обліку металобрухту найдоцільніше обрати субрахунок 209 «Інші матеріали».

Якщо за умовами договору металобрухт надходить у власність переробника безоплатно, то його оприбутковують: Дт 209 Кт 718, на підставі документів від Замовника на безоплатну передачу.

Відповідно до п. 12 НП(С)БО 9 безоплатно отриманий металобрухт оцінюється за справедливою вартістю з урахуванням витрат, передбачених п. 9 НП(С)БО 9, якщо вони були понесені у зв'язку з доведенням металобрухту до стану, в якому він придатний для використання у запланованих цілях.

Операції з передачі давальницької сировини переробнику і повернення замовнику готової продукції, а також залишків сировини (відходів) не є постачанням товарів у розумінні пп. 14.1.191 ПКУ. Позаяк право власності на давальницьку сировину від замовника до переробника не переходить, а отже, відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.

Тобто, у разі повернення замовнику відходів виробництва об’єкта оподаткування ПДВ немає. Якщо відходи залишаються в переробника і їх ще можна використати або продати, така операція вважатиметься безоплатною передачею товарів, а отже, є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!