Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно пп. 14.1.11 п.14.1 ст 14 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 , до безнадійної може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Суму раніше визнаного зобов’язання, яке не підлягає погашенню на дату балансу, включають до складу доходів звітного періоду (НП(С)БО 11).

Тобто суму безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості, списаної після закінчення строку позовної давності, відносять до Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Кредиторська ЗЕД-заборгованість за отримані, але не оплачені товари є монетарною, а отже її перераховуємо за офіційним курсом НБУ:

- на кожну дату балансу - увесь час, доки така заборгованість рахується на балансі, та

- на дату списання такої заборгованості після закінчення строку позовної давності.

Додатна курсова різниця потрапляє до складу доходів (Кт 714), а від’ємна - до складу витрат (Дт 945)

Щоб визначити минув чи ні строк позовної давності за заборгованістю потрібно визначити право якої країни слід застосовувати за договором.

Якщо запис у договорі свідчить, що договірні відносини сторін регулюються законодавством України - строк позовної давності становить 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 )

З 02.04.2020 р були внесені зміни до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, згідно з яким під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину;

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Якщо в договорі не зазначено, право якої держави регулює відносини сторін за договором - потрібно застосовувати строк позовної давності, передбачений законодавством держави місцезнаходження суб’єкта господарювання, що є за договором купівлі-продажу продавцем (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n168 )

Якщо сторони договору є суб’єктами країн-учасниць Конвенції ООН про позовну давність у міжнародному купівлі-продажу товарів 1974 року - строк позовної давності становить 4 роки (ст. 8 Конвенції https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#o60 ). У разі продовження строку давності він спливає не пізніше ніж через 10 років від дня, коли він розпочався (ст. 23 Конвенції). Норми Конвенції не застосовуються за умови, що сторони ЗЕД-договору купівлі-продажу виключають її застосування.

Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при ввезенні товарів на митну територію України, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється митна вартість товарів та сума ПДВ, сплачена при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!