Заголовок тимчасово відсутній

Підприємству спочатку потрібно провести інвентаризацію.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 НП(с)БО 9 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#o35 ).

Відповідно до п. 24 НП(с)БО 9 запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових
рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду (п.27 НП(с)БО 9).

Відповідно до п. 5.7. розд. 5 Методрекомендацій № 2 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002201-07#n143

нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Якщо на підприємстві облік запасів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості запасів, що виявилися у нестачі або зіпсовані.

Одночасно суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати запасів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості та іншого операційного доходу і розрахунків з бюджетом (на різницю між сумою, що має бути відшкодована винним, і фактичною собівартістю нестачі і втрат від псування запасів) одночасно зі списанням сум, що відображені на позабалансовому субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Сума відшкодування визначається згідно із законодавством.

Також може бути прийнято рішення про уцінку таких будматеріалів. Сума уцінки первісної вартості запасів до чистої вартості реалізації на дату балансу включається до складу інших операційних витрат за дебетом субрахунку 946 "Втрати від знецінення запасів" із зменшенням фактичної (балансової) вартості відповідних запасів (п. 5.8 розд. 5 Методрекомендацій № 2).

Щоб прийняти рішення для подальших дій із зазначеними матеріалами проводиться інвентаризація згідно Положення № 879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#n108 .

Під час проведення інвентаризації запасів, окремі описи складаються для непридатних та зіпсованих запасів. У цих описах зазначаються ступінь непридатності, характер псування та пропозиції щодо уцінки, списання або можливого використання цих предметів у господарській діяльності.

Інвентаризаційна комісія складає протокол, в якому відображаються висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів та даними бухгалтерського обліку. Цей протокол після закінчення інвентаризації передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. Затверджений протокол повинен бути затверджений протягом 5 робочих днів згідно з Положенням № 879.

Рішення про списання пошкоджених або зіпсованих запасів після проведення інвентаризації приймається керівником та затверджується в наказі підприємства.

На підставі оформлених документів складають акт списання запасів у довільній формі, який повинен містити всі обов’язкові реквізити встановлені ч. 2 ст. 9 Закону № 996 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 та у п.2.3 Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n17 . У цьому акті слід зазначити причини списання запасів з посиланням на результати у протоколі інвентаризаційної комісії.

У разі проведення уцінки запасів:

На підставі наказу керівника створюється комісія, до складу якої включаються працівники, компетентні у питаннях визначення якості запасів, їх ціноутворення та обліку.

Складається акт уцінки запасів, в якому детально вказуються причини уцінки, зазначаються результати оцінки та запропоновані заходи щодо подальшого використання цих запасів.

У разі проведення уцінки запасів через втрату якості, її можна провести без залучення сертифікованих експертів, згідно з листом Мінекономіки від 26.02.2008 р. № 91-22/65.

Щодо податку на прибуток, то у випадку списання вартості зіпсованих товарів на витрати в бухгалтерському обліку, Податковий кодекс України не передбачає податкових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування. Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку.

Щодо ПДВ, то відповідно до п.198.5 ст. 198 ПКУ 198.5. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН, зведену податкову накладну за товарами/послугами, у разі якщо такі товари/послуги, починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування визначається за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПКУ).

Для цього платнику потрібно скласти зведену податкову накладну з типом причини «13» і умовним ІПН «600000000000».

Порядок заповнення та приклад розглядали у матеріалі https://7eminar.ua/news/1399-kompensuyuca-podatkova-nakladna-zmini-v-zapovnenni-i-zrazok .

Щодо кодів УКТ ЗЕД, то підприємству потрібно визначити їх самостійно за класифікатором, адже це обов’язковий реквізит ПН.

Від списання матеріали можуть утворюваться відходи:

- відходи, які неможливо у подальшому використовувати в господарській діяльності. Такі відходи не оприбутковуються на баланс та не утворюють економічних наслідків;
- відходи, які можливо використовувати в господарській діяльності (запчастини, матеріали, металобрухт тощо). Такі відходи оприбутковуються на баланс як запаси за чистою вартістю реалізації;
- відходи, які потребують обов’язкової утилізації в спеціальному порядку (акумулятори, відпрацьовані мастила, мастильні фільтри тощо). Такі відходи не відповідають визначенню активу, але потребують подальшої утилізації . Ці відходи зазвичай обліковують на позабалансі до моменту їх передачі на утилізацію.
Металобрухт від пошкодженої металочерепиці після її списання потрібно оприбуткувати.

Відповідно до ст. 4 Закону «Про металобрухт» №619 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14#n50 , металобрухт підлягає обов’язковому здаванню спеціалізованим підприємствам, які оформляють акт приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

У бухобліку зазначена операція відображається проведенням:

Дт 209 Кт 746 – оприбутковано металобрухт за ринковою вартістю;

Дт 361, 377 Кт 712 – передано металобрухт спецпідприємству;

Дт 943 Кт 209 – віднесено на собівартість реалізований металобрухт;

Більше інформації https://7eminar.ua/news/2130-ci-opodatkovujetsya-pdv-postacannya-bruxtu-cornix-i-kolyorovix-metaliv-shho .

Раді допомогти, звертайтесь ще!