Заголовок тимчасово відсутній

В цьому разі вбачаємо ризик щодо втрати означених витрат з метою оподаткування.

У запитанні вказано, що Вами було перераховано аванс ФОПу (Дт 371 Кт 311) і фактично послугу ним було надано, але немає первинки від нього. Через це припускаємо, що в обліку у Вас "висить" така дебіторка як не закрита і Ви хочете її списати. У зв'язку з цим зауважимо.

Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:
1) існує впевненість про її неповернення боржником;
або
2) за якою минув строк позовної давності.
Скоріш за все в бухобліку в означеному разі Вам слід апелювати до критерію «заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення». Адже про повернення авансу чи надання акту від ФОПа очевидно не йдеться. Тому можна видати наказ, що у зв'язку з припиненням ФОП, визнати безнадійною його заборгованість перед підприємством. І на підставі цього наказу списати в обліку таку заборгованість записом: Дт 944 Кт 371.

Оскільки, судячи із запитання, Ваше підприємство веде облік різниць, то в такому разі Вам доведеться коригувати свій бухфінрезультат до оподаткування на різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685.
Нагадаємо, що вони, зокрема, передбачають:
1) збільшення бухфінрезультату до оподаткування на суму витрат (пп. 139.2.1 ПКУ):
— від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (тобто в цьому разі мова йде про "знімання" витрат, відображених в бухобліку за дебетом субрахунку 944). Цю різницю показують у рядку 2.1.3 додатку РІ до декларації з податку наприбуток.
2) зменшення фінрезультату до оподаткування на суму (пп. 139.2.2 ПКУ):
— списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам податкового поняття «безнадійна заборгованість», сформульованого у пп. 14.1.11 ПКУ (рядок 2.2.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток).

У пп. "є" пп. 14.1.11 ПКУ серед ознак податкової безнадійності згадано про прострочену заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашену внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Скоріш за все, дебіторка, яку Ви будете списувати, не підпадатиме під цей критерій. А раз так, то зменшувальне коригування із пп. 139.2.2 ПКУ Ви не зможете здійснити. Відповідно такі витрати Вам не вплинуть на оподаткування.

Також не виключаємо, що податкова може наполягати на застосуванні в цьому разі ще й коригування із пп. 140.5.10 ПКУ. Останній гласить, що фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податку (окрім фізосіб), і платникам податку, які обкладаються податком за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ. Поруч з цим, згідно з пп. 14.1.257 ПКУ заборгованість, не стягнуту після закінчення строку позовної давності, потрібно розглядати як безповоротну фінансову допомогу. Із цього і випливає, що до неї повинна застосовуватися різниця, встановлена пп. 140.5.10 ПКУ. При цьому контролери вважають, що таке коригування має працювати при списанні як грошової, так і товарної заборгованості (див., зокрема, ІПК ДФСУ від 23.07.18 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). І хоча така точка зору досить полемічна, утім, щонайменше знати про неї потрібно.

Раді допомогти, звертайтесь ще!