Заголовок тимчасово відсутній

Платник ЄП не може укласти договір переуступки боргу.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п.5 НП(С)БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o31 ).

На субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності. Дт 60, 61, 63, 68, 50, 55 Кт 717( Інструкція № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n840 ).

Щодо списання кредиторської заборгованості, можливі дві ситуації:

· списання до закінчення строку позовної давності

· списання після закінчення строку позовної давності.

Нагадаємо, що до безнадійної згідно з ознаками, встановленими пп. 14.1.11 п.14.1 ст 14 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 , може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

Роз’яснення ДПС https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/800701.html юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку.

Щодо договору переуступки боргу:

Згідно з п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є, зокрема, дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податківці зазначають https://zak.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/693416.html , що юридична особа – платник єдиного податку не має права застосовувати спрощену систему оподаткування у разі укладання договору переуступки прав вимоги боргу, оскільки він є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі.

Щодо спливу позовної давності:

Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 , є також спеціальні строки позовної давності.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто рахувати цей строк слід від дня, коли кредитор (постачальник) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

Наразі, потрібно врахувати, що було призупинення строку позовної давності на період дії карантину з 12.03.2020 до 30.06.2023 рр. та продовжує діяти призупинення на період воєнного стану.

У п. 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк позовної давності на період карантину «заморозився» за зобов’язаннями, строк давності за якими припадав на період карантину. Тобто, якщо строк позовної давності мав би спливти 20 березня 2020 р., то з 12.03.2020 він призупинився і 9 днів ще не «збігло» ( 9 днів = з 12.03.2020 як до 20.03.2020) – цей «хвостик» будемо рахувати після закінчення призупинення строку. Податківці вважають, що Закон почав діяти з 02.04.2020 р., тому і норми його з цієї дати застосовуються, а не з 12 березня.

Роз’яснення податківців https://evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-500895.html .

Тобто поки тривав карантин – строк давності було призупинено. Тож списати заборгованість через сплив строку давності у проміжок часу з 12.03.2020 (податківці кажуть – з 02.04.2020 – бо Закон № 540 чинний саме з цієї дати) по дату завершення карантину не можна.

Важливо: деякі строки давності через карантин не призупинялися.

Щодо призупинення строку позовної давності на період воєнного стану, то наразі воєнний стан продовжено. (Закон від 08.05.2024 № 3684-ІХ) У п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії). Тож під час воєнного стану строк позовної давності також не спливе. Відповідно на цій підставі списати заборгованість не можна. Інші випадки безнадійності - так, але не за строком давності.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3884/8580 , https://7eminar.ua/events/3758/8225 , https://7eminar.ua/events/3196/6315 та https://storage.7eminar.ua/content24/record/3885/BE_Vse_pro_zaborhovanist_u_bukhhalterskomu_obliku.pdf

Раді допомогти, звертайтесь ще!