Заголовок тимчасово відсутній

Якщо ваше підприємство вирішило з власної волі пробачити борг боржнику, то ви маєте на це повне право. Законодавчі підстави для цього — ч. 1 ст. 598 та ч. 1 ст. 605 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3029. Згідно з ними одним із видів припинення зобов’язання є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків (якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора). Отже, тільки-но кредитор пробачить борг, зобов’язання боржника перед ним перестануть існувати.

Домовленість про прощення боргу доцільно документально зафіксувати. За думкою податківців, прощення боргу потрібно оформляти за правилами ст. 654 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3231 , тобто в тій же формі, у якій був оформлений початковий договір, лист ДФСУ від 13.02.2018 р. № 598/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, якщо у вас був договір то прощення треба оформляти додатковою угодою. Це буде підставу для записів, пов’язаних з анулюванням боргу в бухгалтерському та податковому обліку.

У бухобліку суму прощеної дебіторки вам необхідно спрямувати до розряду безнадійної і, відповідно, списати з активів ( п. 4 та п. 11 НП(С)БО 10 Дебіторська заборгованість). Анульований борг перестає відповідати одному з критеріїв визнання активів — економічної вигоди від нього катма (п. 3 р. I НП(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності).

Вилучення безнадійної дебіторки з активів, проводять за рахунок резерву сумнівних боргів (Дт 38 “Резерв сумнівних боргів” Кт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”). Якщо такого резерву у вас немає (наприклад, ви не формували його під аналізовану дебіторку) або його суми бракує, щоби покрити пробачений борг, то безнадійну дебіторку необхідно списати до складу інших операційних витрат (Дт 944 “Сумнівні та безнадійні борги” Кт 361).

Додатково суму списаної дебіторки треба обліковувати на позабалансовому субрахунку 071 протягом не менш як 3 років із дати її списання (тобто допоки не мине строк позовної давності ).

Якщо ваше підприєм­ство не веде обліку податкових різниць із р. III ПКУ, то операцію з прощення боргу в прибутковому обліку вам потрібно відображати суто за наведеними нами вище бухобліковими правилами.

А коли підприємство застосовує різниці, то вам потенційно необхідно коригувати свій бухфінрезультат до оподаткування на різниці, завбачені п. 139.2 ПКУ. Вони загалом передбачають:

1) збільшення бухфінрезультату до оподаткування на суму витрат:

на створення резерву сумнівних боргів за бухобліковими правилами (ряд. 2.1.2 додатка РІ до декларації
від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (ряд. 2.1.3 додатка РІ до декларації).
2) зменшення фінрезультату до оподаткування на суму:

коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО (ряд. 2.2.2 додатка РІ);
списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам податкового поняття “безнадійна заборгованість”, сформульованого в пп. 14.1.11 ПКУ (ряд. 2.2.3 додатка РІ).
Але зменшуючу різницю можна застосувати тільки до тієї дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам із пп. 14.1.11 ПКУ.

Прощена заборгованість не відповідає жодній з ознак податкової безнадійності. Наголошували на цьому й контролери (наприклад, ІПК ДПСУ від 17.03.2023 р. №  563/ІПК/99-00-21-02-02-06). Відтак зменшувальне коригування із пп. 139.2.2 ПКУ коригувальним платникам навряд чи вдасться. Тобто сума анульованого боргу, на жаль, не зменшить їх бухфінрезультату)

ПДВ. Товарна заборгованість (аванс перерахований, але послуги не надані).При перерахуванні авансу кредитор відобразив ПК з ПДВ на підставі абзацу другого п. 198.2 ПКУ. Але після прощення боргу операція з постачання товарів перетворилася на неоподатковувану ПДВ операцію надання безповоротної фінансової допомоги. При цьому товари (роботи, послуги) не були фактично отримані, а отже, покупець не міг їх використати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Звідси покупець, що перерахував аванс і не отримав товари, повинен відкоригувати ПК з ПДВ (див. листи ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 22.08.2017 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20, від 01.02.2018 р. № 392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, Офісу великих платників податків від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11). Причому зверніть увагу: коригування потрібно провести обов’язково і підставою для нього (за відсутності РК від постачальника) цілком може бути бухдовідка.

Раді допомогти, звертайтесь ще!