Заголовок тимчасово відсутній

На нашу думку, так. Але чи доцільно, при цьому у підприємства будуть виникати податкові різниці з податку на прибуток.

Відповідно до п. 24 НП(с)БО 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o116 при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

З часом (за необхідності) підприємство може змінити строк корисного використання згідно п. 25 НП(с)БО 7: строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів переглядаються на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Таким чином, в бухгалтерському обліку підприємство самостійно встановлює строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, протягом якого на нього нараховуватимуть амортизацію (п. 23 НП(с)БО 7).

У податковому обліку за пп. 138.3.1 п.138.3 ст. 138 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10662 розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Тобто, у податковому обліку амортизація розраховується за правилами бухобліку, але в пп.138.3.3 встановлені мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації): для групи 5 – транспортні засоби – 5 років, а також у п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ встановлені норми щодо застосування прискореної амортизації, за якими для групи 5 – 2 роки.

Щоб застосувати норми прискореної амортизації основні засоби (автомобіль) мають одночасно відповідати таким вимогам:

• уведені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів, із 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

• не були у використанні.

При цьому автомобіль потрібно використовувати у власній господарській діяльності та його не можна продати або надати в оренду іншфй особі (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку в податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:

– збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких відбувалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;

– зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Тобто, якщо підприємство планує використовувати автомобіль один рік, а потім продати його, то у податковому обліку буде порушено вимоги для застосування прискореної амортизації і доведеться за весь період зробити перерахунок нарахованої амортизації.

Таким чином, встановлення строку експлуатації — предмет тільки професійного судження. Рішення щодо встановленого строку корисного використання потрібно затвердити в наказі на введення в експлуатацію автомобіля.

Раді допомогти, звертайтесь ще!