Заголовок тимчасово відсутній

Так, одна і та сама операція справді може мати різний податковий статус у межах Податкового кодексу України (ПКУ) та міжнародної Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

🔹 1. Визначення «роялті» у ПКУ
Згідно з підпунктом 14.1.225 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256), роялті – це платіж за право користування об'єктами інтелектуальної власності. Але:

❌ Не вважаються роялті платежі за придбання програмного забезпечення, якщо покупець є кінцевим споживачем і не має права розповсюдження або модифікації цього ПЗ.
Отже, з точки зору ПКУ:

Ви купуєте ПЗ для власного користування, і це не роялті.
Ви амортизуєте його як нематеріальний актив (НМА).
❗ Не виникає обов’язку зі сплати податку на репатріацію.

🔹 2. Підхід банку та міжнародної Конвенції
Банки зазвичай трактують такі платежі з урахуванням положень міжнародних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, наприклад:

У статтях, що регламентують роялті, часто вказано, що «роялті» включають будь-який платіж за право користування ПЗ — без врахування кінцевого споживання.
🔹 У багатьох конвенціях визначення роялті ширше, ніж у ПКУ.

🔹 Крім того, банки страхуються і вимагають утримання податку на репатріацію, якщо є ризик того, що податкова визнає платіж роялті.

Що робити:
Перевірити конкретну Конвенцію з країною нерезидента – часто в ній можна знайти зменшену ставку (5%, 10%, або 0%), якщо дотримано вимоги (наприклад, надано сертифікат резидентства).
Пояснити банку, що за ПКУ це не роялті, але погодитися на утримання за Конвенцією — або запросити у нерезидента документи, щоб скористатися зниженою ставкою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!