Заголовок тимчасово відсутній

Сплата інфляційних втрат та трьох процентів річних не є сплатою штрафних санкцій. Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, ці суми стягуються як компенсація за порушення грошового зобов'язання. Вони не вважаються штрафом чи пенею.

Інфляційні та річні — не штрафна санкція, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення щодо їх сплати (постанова ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» від 17.12.2013 № 14).

Підпунктом 140.5.11 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

На мою думку, податкові різниці різниці слід застосувати, бо йдеться про компенсацію неодержаного доходу (упущеної вигоди). Але рекомендуємо отримати з цього питання ІПК.

Раді допомогти, звертайтесь ще!