Заголовок тимчасово відсутній

Ви можете списати таку дебіторку, коли буде визнано її безнадійною.

Загалом у бухобліку дебіторську заборгованість можна списувати тільки тоді, коли її визнано безнадійною (п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text). Бухоблікове поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:

1) існує впевненість про її неповернення боржником;

або

2) за якою минув строк позовної давності.
Судячи із запитання, строк позовної давності за означеною заборгованістю ще не минув. Бо він ще з моменту початку каратнину (тобто з 12.03.2020 р.) призупинений (див. п. 12 та п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Тому наразі застосувати такий критерій як "заборгованість, за якою минув строк позовної давності" формально не можливо. Тож лишається критерій «заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення».
На жаль, в нацстандартах відсутні будь-які орієнтири, на які можна було би опиратися під час обґрунтування обставин, які вказують на те, що заборгованість не буде повернена (погашена) боржником. Тому формально в кожному конкретному випадку це мірило мають оцінювати управлінці компанії.
Таким чином, якщо Ви впевнені в непогашенні означеної заборгованості боржником, то Ви можете видати відповідний наказ і її списати. У бухобліку таке списання можна показати так: Дт 944 Кт 371.
У податково-прибутковому обліку під час списання дебіторки, під яку не було раніше створено резерв сумнівних боргів, застосовують коригування із пп. 139.2.1 та пп. 139.2.2 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20250121#n10685. Вони, зокрема, передбачають:

1) збільшення бухфінрезультату до оподаткування на суму витрат від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (рядок 2.1.3 додатка РІ). Сюди записують суму, яка в бухобліку відображена під час списання дебіторки за дебетом субрахунку 944.

2) зменшення фінрезультату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам податкового поняття «безнадійна заборгованість», сформульованого у пп. 14.1.11 ПКУ (рядок 2.2.3 додатка РІ).
Отже, якщо така Ваша заборгованість не потрапляє під жоден критерій податкової безнадійності із пп. 14.1.11 ПКУ, то під час її списання Вам доведеться збільшити бухфінрезультат на суму витрат, визнаних в бухобліку від такого списання. Проте зменшети бухфінрезультат на суму такої дебіторки, на жаль, Ви не зможете. Бо її за критеріями ПКУ не можна ще вважати безнадійною. Відповідно в такому разі витрати від списання означеної дебіторської заборгованості не братимуть участь в обчисленні об'єкта обкладення податком на прибуток.

Якщо Ваше підприємство не веде облік податкових різниць, то у прибутковому обліку під час списання такої дебіторки треба орієнтуватися виключно на бухоблік.

Щодо ПДВ, то, на думку податківців, якщо покупець перерахував передоплату, але товари/послуги так і не отримав (або отримав не в повному обсязі), то після визнання дебіторської заборгованості безнадійною такий аванс перетворюється на безповоротну фіндопомогу. А надання грошової безповоротної фіндопомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому операція з придбання товарів/послуг відсутня. Тобто не виконана одна з умов формування податкового кредиту. Відтак, покупець, який перерахував аванс і не отримав товари/послуги, повинен відкоригувати податковий кредит з ПДВ на дату списання такої дебіторки (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 17.02.2023 р. № 358/ІПК/99-00-21-02-02-06). Роблять це шляхом нарахування компенсуючого ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!