Заголовок тимчасово відсутній

Так, всі витрати на поліпшення орендованого об’єкта після введення в експлуатацію відображаються на рах. 117.

Орендар може здійснити поліпшення орендованого майна тільки з відома орендодавця (ч. 1 ст. 778 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 )

Якщо ремонтні заходи поліпшують орендоване приміщення (приклади наведені у п.32 р.6 Методрекомендацій 561 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0561201-03#n121 ), тобто призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, тоді орендар у своєму бухобліку їх капіталізує Тому такі витрати спочатку збирають за Дт 153. п. 14 НП(С)БО 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o52 , п. 4 розд. II НП(С)БО 14 «Оренда» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00#n61 Після завершення поліпшувальних заходів на суму витрат, що капіталізуються, створюють окремий об’єкт необоротних активів «Поліпшення орендованого активу» (Дт 117).

Амортизують об’єкт, сформований з витрат на поліпшення орендованого ОЗ, з місяця, що настає за місяцем завершення робіт, одним з двох методів — прямолінійним або виробничим п. 27 НП(С)БО 7. Строк амортизації поліпшень у цьому випадку доцільно встановити виходячи з того, скільки ще часу поліпшений об’єкт перебуватиме в орендаря. Відображається така амортизація в залежності від напряму використання об’єкта Дт 23, 91-94 Кт 132.

Створений при поліпшенні об’єкт орендар відносить до ОЗ групи 9 з мінімальним строком амортизації 12 років. У цьому разі при поліпшенні орендованого приміщення високодохідникам потрібно пам’ятати про амортизаційні різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10662 ).

Тоді якщо витрати орендаря відшкодовуються орендодавцем, то ця операція розглядається як реалізація необоротного активу, і вартість таких поліпшень переводитиметься з субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи» до дебету субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Щодо оподаткування є свої мінуси:

По-перше. Якщо орендар зареєстрований платником ПДВ, він має право на отримання податкового кредиту для ремонтних витрат, якщо ремонт проводився в приміщенні, яке використовується у господарській діяльності (п.198.3 ст. 198 ПКУ).

По-друге. Якщо орендар отримує компенсацію витрат від орендодавця, то це призводить не тільки до нарахування доходу в бухгалтерському обліку, а й до нарахування податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «б» п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

По-трете. Якщо орендар провів ремонт за власний рахунок і об’єкт повертається разом з цими поліпшеннями і він не отримав компенсації від орендодавця, така ситуація може розглядатися податківцями, як дарування з огляду на норми п.187.1 ст.187 ПКУ. В такому разі орендар повинен нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, виходячи з вартості придбаних товарів, робіт, послуг на ремонт.

По-четверте. Якщо орендодавцєм є звичайна фізична особа (не суб’єкт господарювання – ФОП), і орендар провів ремонт, який не був компенсований, то фізична особа повинна включити вартість цих поліпшень до свого доходу за підсумками року і відобразити в податковій декларації про майновий стан і доходи. А орендодавець своєю чергою із вартості ремонту повинен нарахувати та сплатити до бюджету ПДФО з використанням «натурального» коефіцієнту і військовий збір, бо це дохід у негрошовій формі.

До того ж орендар – суб’єкт господарювання зобов’язаний відобразити такі доходи у додатку № 4ДФ до об’єднаної звітності з кодом ознаки доходу «126».

Якщо вартість ремонту компенсує орендодавець відразу, то в обліку у орендаря такі витрати обліковуються на рахунки 23, а після отримання компенсації від орендодавця ця сума нараховується як дохід на рахунку 703, а витрати з рахунку 23 обліковуються на рахунку 903.

Таким чином, вимоги щодо мінімального терміну використання 12 років встановлені у податковому обліку, у бухгалтерському обліку такий термін зазвичай дорівнює терміну у договорі оренди.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3887/8583 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!