Заголовок тимчасово відсутній

Ні, такі дії не правомірні.

Витрати поточного року відображаються у поточному році.

Відповідно до національних положень (стандартів) бухобліку та міжнародних стандартів фінзвітності, так само як і в податковому обліку з податку на прибуток, застосовується принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. Це означає, що доходи визнаються в момент їх виникнення, незалежно від дати погашення дебіторської заборгованості, і такі доходи порівнюються для визначення прибутку з витратами, зробленими для одержання таких доходів.

Це, своєю чергою, означає, що всі витрати, яких зазнає підприємство і які стосуються поточного періоду, мають бути враховані при визначенні фінансового результату.

Із цього випливає, що підприємство не може здійснювати за рахунок прибутку жодних витрат, адже всі витрати вже повинні бути враховані при визначенні прибутку. Це стосується всіх витрат — навіть так званих негосподарських, інших операційних та неопераційних витрат, нарахувань винагороди за підсумками роботи за рік тощо.

Напрями використання прибутку визначаються законодавством, статутом підприємства й окремими рішеннями власника (власників). Основні з цих напрямів ми можемо побачити, вивчивши структуру форми звіту про власний капітал та кореспонденцію рахунків, що пропонується Інструкцією №291 за дебетом рахунку 44.

Основних напрямів лише два:

1) нарахування виплат власникам (дивідендів);

2) спрямування прибутку до капіталу (зареєстрованого статутного, резервного, додаткового та інших видів капіталу).

Як правило, на підприємстві не може відбуватися жодного іншого використання прибутку, крім наведених вище напрямів, а також покриття збитків минулих періодів, та виправлення помилок з коригуванням прибутку. Якщо виявляється, що в обліку має місце використання прибутку з іншою метою, то, як правило, ця операція є помилковою (за винятком деяких досить рідкісних передбачених законодавством особливостей).

Раді допомогти, звертайтесь ще!