Заголовок тимчасово відсутній

Якщо штрафні санкції в договорі безвідсоткової фінансової допомоги фактично замінюють відсотки та створюють приховану плату за користування коштами, такий договір може вважатися фінансовим

1. Так, договір безвідсоткової фінансової допомоги може передбачати штрафні санкції за невчасне повернення коштів. Відповідно до статті 549 ЦКУ -https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793, неустойка (штраф, пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання. Водночас, відповідно до статті 611 ЦКУ, наслідком порушення зобов’язання може бути сплата неустойки. Але, така умова не повинна мати ознаки прихованої плати за користування коштами, оскільки це може змінити правову природу договору.
2. Чи правомірна позиція про те, що штрафи за таким договором можуть вважатися прихованою винагородою за фінансові послуги та вимагати ліцензії? Так, така позиція може мати підстави. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#n5, фінансова послуга – це операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за плату або на певних умовах.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 цього Закону, надання коштів у позику (в тому числі на умовах фінансового кредиту) є фінансовою послугою, яка потребує відповідної ліцензії. Якщо штрафні санкції фактично замінюють відсотки та створюють плату за користування грошима, договір може бути визнаний фінансовим, а діяльність сторони, яка систематично укладає такі угоди, – такою, що потребує ліцензії.

Отже, договір безвідсоткової фінансової допомоги може передбачати штрафи за прострочення повернення коштів, але їхній розмір та механізм нарахування не повинні маскувати плату за користування коштами. Якщо штрафні санкції фактично виконують функцію плати за фінансові послуги, це може свідчити про необхідність ліцензування такої діяльності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!