Заголовок тимчасово відсутній

До кожної ситуації потрібно підходити індивідуально.

Щодо 1-го варіанту: Простіше за все – це провести звірку взаєморозрахунків з контрагентом і на підставі акту звірки, а краще ще й листа з проханням повернути передоплату, сплатити заборгованість. Або якщо в акті звірки у контрагента такої заборгованості не має, то це буде підтвердження прощення боргу.

Адже, НП(с)Бо не дають підстав для списання кредиторської заборгованості за бажанням / упевненості в непогашенні. Щоб кредиторка вважалась такою, що не підлягає погашенню, повинні минути 3 роки строку позовної давності.

Водночас, якщо списати копійчані залишки за кредиторкою до доходів уже зараз, то підприємству за це нічого не загрожує. Хіба, що податкова при перевірці вкаже на порушення в термінах списання, але доходи напевно не зніме.

При цьому важливо визначитися з поняттям «копійчані» залишки – це скільки. У вашому наказі про облікову політику повинні міститися кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції. При цьому суттєвою визнають помилку, яка вписалася у встановлені критерії суттєвості. А ось несуттєві помилки не позбавляють фінансову звітність статусу достовірної. Тобто якщо списання кредиторської заборгованості несуттєве, то ми можемо говорити, що фінзвітність не викривлена. Тому якщо копійчана кредиторка за всіма контрагентами у результаті складає незначну суму, то її списання в поточному періоду можна розцінювати як несуттєву помилку.

Але при цьому за НП(с)БО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#o38 по суті вимагають виправляти абсолютно всі помилки, допущені у фінансовій звітності, у тому числі й несуттєві.

Таким чином, підприємство самостійно вирішує чи сплатити борг, чи чекати 3 роки для сплину позовної давності.

Щодо 2-го варіанту, то тут якраз наявна помилка в обліку, яку потрібно виправити відповідно до НП(с)БО 6.

Раді допомогти, звертайтесь ще!