На нашу думку, це має бути не наказ про облікову політику, а Положення (політика) про ціноутворення на підприємстві.

В цьому документі рекомендуємо прописати:

1) порядок визначення базової відпускої ціни (наприклад, на підставі калькуляції відпускної ціни)

2) порядок визначення дилерської ціни - прописуєте умови, що є загальними для всіх ділерів

3) порядок надання знижок покупцям (в т.ч. ділерам) в межах програм лояльності з клієнтами

4) порядок визначення відпускних цін при проведенні маркетингових акцій.

5) інші правила щодо цін

Тоді на підставі даного Положення Ви формуєте ціни конкретного договору, застосвуючи різні варіанти коригування ціни - в залежності від умов договору (наприклад, виду товару, обсягу постачання, умов постачання та оплати, інше.

Тобто, звичайна ціна - це не одна фіксована ціна.

Звичайна ціна за визначенням ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256):

"14.1.71. звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу...

14.1.219. ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах"

А умови поставки можуть бути різними, відповідно і ринкова (звичайна) ціна може бути різною на один і той самий товар в різних договорах.

Раді допомогти, звертайтесь ще!