Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до п. 9 П(С)БО 7, якщо земельна ділянка придбавається разом із нерухомістю, розташованою на ній, за одним договором, право власності на таку нерухомість і земельну ділянку виникає одночасно і невіддільно одне від одного, а вартість такої земельної ділянки входить до ціни такої нерухомості. У бухгалтерському обліку треба визначити окремо вартість земельної ділянки й окремо вартість нерухомості. Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби», земельні ділянки та будівлі (наприклад, автозаправні станції) обліковуються як окремі об'єкти основних засобів. Земельні ділянки не підлягають амортизації, оскільки їхній термін корисного використання є необмеженим. Натомість будівлі, споруди амортизуються протягом визначеного строку корисного використання. Первісна вартість об’єктів ОЗ, зобов’язання за якими визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта ОЗ (п. 9 НП(С)БО 7). Справедливу вартість можна визначити за допомогою незалежної експертної оцінки.

Незалежний експертний оцінювач має спочатку оцінити нерухомість (АЗС) та земельну ділянку і визначити окрему оціночну вартість таких активів. Така оцінка не вплине на первісну вартість об'єкта, адже вона зафіксована рішенням засновників при внесенні майнового внеску. Але за допомогою такої оцінки можливо виділити вартість кожного з об'єктів.

Застосувати отримані дані можливо таким чином, на цифровому прикладі:

Припустімо, вартість внесеного майна засновники оцінили у 5 млн грн — сума вкладу в статутний капітал, а оціночна вартість — 6 млн грн за землю і 1 млн грн за АЗС.

Тоді первісна вартість землі становитиме: 5 млн грн × (6 млн грн / (6 млн грн + 1 млн грн)) = 4,28 млн грн, а АЗС: 0,72 млн грн.

Якщо ж під час внесення до статутного капіталу такої нерухомості оформляють два окремі договори — на передачу нерухомості і на продаж земельної ділянки, на якій вона розташована, то обліковувати такі активи слід окремо, і їх первісна вартість визначається за загальним правилом — за тією вартістю, яка встановлена у документах (п. 8 П(С)БО 7). Щодо необхідності переоцінки у разі, якщо виявлено, що нормативна грошова оцінка більша за балансову вартість — це добровільна справа підприємства робити переоцінку чи ні. У будь-якому разі, на комерційному підприємстві, як і всі основні засоби, придбані земельні ділянки зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів (п. 7 НП(С)БО 7).

Якщо вартість земельної ділянки буде суттєво відрізнятися від її справедливої вартості на дату балансу, то підприємство може прийняти рішення про її переоцінку (п. 16 НП(С)БО 7). Відповідно до Закону про оцінку, при цьому переоцінюється вся група, і таку переоцінку слід буде після цього робити регулярно. Але це цілком добровільна справа. Отже, у разі якщо підприємство не приймає такого рішення, то з приводу того, що нормативна грошова оцінка вище, бухгалтер ніяких дій не застосовує

Раді допомогти, звертайтесь ще!