Заголовок тимчасово відсутній

Метод вибуття запасів є елементом облікової політики (п.2.1 МР № 635 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0635201-13#n20 ). Тому зміна методу є зміною облікової політики і у загальному випадку вимагає перерахунку суми витрат за всі попередні періоди діяльності підприємства (ретроспективний підхід до зміни звітності) - див. п.12 НПСБО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#o47 ) . Тобто треба перерахувати розмір доходу за всі попередні періоди і визначити суму коригування нерозподіленого прибутку (зміну сальдо рах.44 на початок року). Для цього складаються виправлені звіти за попередні періоди (порівняльна інформація). Щоправда, у п.13 НПСБО 6 є норма: "13. Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.". Отже, якщо можна обгрунтувати неможливість перерахунку витрат за попередні періоди, то керівник може прийняти рішення про застосування методу ФІФО з моменту зміни облікової політики.

Також доведеться обгрунтувати саму необхідність зміни облікової політики - наприклад, тим, що "зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства." (п.10 НПСБО 6).

Отже, для застосування методу ФІФО, на нашу думку, має бути наказ керівника про зміну облікової політики, який має містити таку інформацію:

- обгрунтування необхідності такої зміни (можливо, на підставі звернення бухгалтера, який проаналізував вплив зміни цін на розмір витрат і письмово звернувся до керівника з пропозицією щодо зміни методу вибуття запасів);

- дата початку застосування методу ФІФО: з початку діяльності підприємства або з дати внесення змін до наказу про облікову політику (у цьому разі має бути обгрунтування неможливості перерахунку - немає документів, велика кількість операцій тощо).

Раді допомогти, звертайтесь ще!