Заголовок тимчасово відсутній

По-перше, Вино столове — вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 № 2662).

По-друге, звертаємо увагу, що столові вина є алкогольними напоями та підакцизними товарами (п.п. 215.3.1 ПКУ та код УКТ ЗЕД 2204). Причому у випадку з алкогольними напоями (у т. ч. вином столовим) акцизний податок платять не лише його виробники та імпортери (до яких наш ФОП не має жодного відношення), а ще і роздрібні торговці (пп. 14.1.212, 213.1.9 ПКУ). Тож роздрібний продаж ФОПом столового вина підлягає оподаткуванню 5%-м роздрібним акцизом (п.п. 215.3.10 ПКУ)

По-третє, згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками ЄП груп 1 — 3 (як юрособи, так і ФОП), які здійснюють, зокрема, продаж підакцизних товарів. Але роздрібний продаж ФОПами таких підакцизних товарів (алкогольних напоїв), як столові вина, а також — пиво, сидр, пері (без додання спирту), у цій нормі віднесений до винятків. Тому ФОП на ЄП можуть законно здійснювати роздрібний продаж таких алкогольних напоїв, у тому числі столових вин, без ризику «злетіти» з ЄП.

Будь-які суб’єкти господарювання, у тому числі платники ЄП, мають право здійснювати роздрібний продаж столових вин без придбання ліцензії на роздрібну торгівлю алко-напоями. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41894

А оскільки ліцензія для реалізації столових вин не придбавається, то щодо декларації з акцизного податку обов’язок подання декларації з акцизного податку у тих госпсуб’єктів, що реалізують виключно столові вина, буде тільки за ті місяці, коли виникатимуть об’єкти оподаткування роздрібним акцизом — тобто коли вони здійснювали роздрібний продаж столових вин.

Таким чином Вашому ФОП-єдиннику необхідно:

— обов’язково оподатковувати роздрібний продаж столових вин акцизним податком за ставкою 5 % (роздрібним акцизом);

— подавати до ДПІ, яка обслуговує той район, де розташований його пункт реалізації столових вин, декларацію з акцизного податку. Але — тільки за ті місяці, коли у нього виникали оподатковані обороти, тобто був продаж столових вин (пам’ятайте, що у додатку 6 та у розділі Д до акцизної декларації ФОП має зазначати код території відповідного рівня за КАТОТТГ);

— сплачувати за підсумками відповідних місяців роздрібний акциз до місцевого бюджету, на території якого розташована торгова точка, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання акцизної декларації за конкретний звітний місяць.

Майте на увазі, що до столових вин не належать також:

— вина шампанські, ігристі, газовані (ст. 10 Закону № 2662);

— алкогольні напої винного походження: ароматизовані вина, вермути, коньяки, бренді (ст. 11 Закону № 2662);

— різні алкогольні коктейлі (у яких концентрація алкоголю перевищує 0,5 % об’ємних одиниць), навіть якщо вони виготовлені виключно зі столових вин, в т. ч. глінтвейн. Обов’язково зверніть на це увагу. Бо це — споконвічна позиція податківців. Вони вважають, що раз при виробництві виноградних вин заборонено використання цукру, води, ароматизаторів та барвників (п.п. 5.2.1 ДСТУ 4806-2007), то алкококтейлі або глінтвейн не є столовими винами, навіть якщо із алкоголю в них міститься виключно столове вино (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42025). А значить, продавати шампанське, вина кріплені, ігристі, газовані, ароматизовані, коньяки, вермути, бренді, алкогольні коктейлі або глінтвейн можна тільки за наявності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями!

Як же серед всього розмаїття вин відрізнити саме столове? А тут все дуже просто. Маркування виноробної продукції обов’язково має містити інформацію. Зокрема, має бути наявна назва виноробної продукції. Тобто визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна за інформацією на етикетці (чи на самій тарі) (113.04 БЗ). Тож якщо в маркуванні вина зазначено, що це столове вино, то оце воно і є — те, чим можна сміливо торгувати без ліцензії. Інші вина/алкогольні напої не чіпаємо

Не забуваємо, що столове вино — це підакцизний товар, а тому тут є певні особливості щодо чеку РРО/ПРРО:

1) пунктом 11 ст. 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання при продажу підакцизних товарів (у т. ч. столових вин) проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО

«з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості»

Тож обов’язково програмуємо код товарної підкатегорії вина згідно з УКТ ЗЕД (10 цифр, наприклад, 2204219600, не скорочуємо до 8 цифр!), а також найменування і ціну вина.

Найменування алкоголю в чекові повинно бути повне. Не можна зазначати назву групи товарів, навіть якщо ви — ФОП на ЄП. Наприклад, не годиться «вино столове» — треба вказувати повне найменування конкретної пляшки: «Вино столове Shabo Reserve Каберне 0,75 л витрим. сухе червон»

2) також у роздробі в чеку треба зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер). Не переплутайте: це не штрихкод самого вина, а штрихкод акцизної марки. Причому:

— якщо на пляшці наклеєна марка акцизного збору старого зразка (з серією та номером, але без штрихкоду), зазначаємо в чекові серію та номер акцизної марки;

— продаючи набір з кількох пляшок вина, треба пробивати через РРО/ПРРО кожну пляшку окремо — з її кодом за УКТ ЗЕД і цифровим значенням штрихкоду акцизної марки;

— якщо продаєте вино на розлив, то штрихкод акцизної марки зазначаєте в чекові РРО/ПРРО тільки один раз — при першому відкорковуванні пляшки. Далі вже можна продавати вино на розлив із цієї пляшки, не зазначаючи акцизну марку.

з 01.01.2022 на столові вина міцністю до 15 % об’ємних одиниць етилового спирту акцизні марки не наклеюються (останній абзац п. 226.10 ПКУ). Все просто: якщо пляшка (інша тара) маркована акцизною маркою, зазначаємо цифрове значення штрихкоду (серію та номер) акцизної марки в чекові РРО/ПРРО, якщо не маркована — не зазначаємо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!