Так, аванс потрібно виплачувати обов’язково.

Про це вказано в ст. 121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2408 , де зазначено, що «працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються…». Тобто, добові, вартість проїзду та суми на оплату житла мають бути виплачені до початку відрядження.

Також, обов’язок роботодавця виплатити аванс передбачений п. 4 розд. I Інструкції № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 : підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).

Згідно ч. 1 ст. 9 КЗпП умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n187 .

Забезпечення працівника авансом до початку відрядження – важливий обов’язок роботодавця.

Не забезпечення працівника авансом є порушенням законодавства.

Основні нормативні документи, які регламентують питання відряджень працівників, це:

• Кодекс законів про працю України (ст. 121, 176, 177, 1861), далі — КЗпП. У цих нормах закріплені основні трудові гарантії для працівників, яких відправляють у відрядження;


• Податковий кодекс України (пп. 170.9.1–170.9.4), далі — ПКУ. У зазначених нормах міститься перелік витрат, які можуть бути компенсовані працівнику без утримання ПДФО та військового збору (далі – ВЗ), а також випадки та строки подання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт;


• Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі — Інструкція № 59). Інструкція детально прописує правила оформлення відряджень.

Раді допомогти, звертайтесь ще!