Заголовок тимчасово відсутній

Запитання 1

Одноразовий платіж можна інтерпретувати як плату за придбання комп'ютерної програми. У листі Міністерства фінансів України від 13.07.2009 р. № 31-34000-20-10/18896 зазначено, що придбані комп'ютерні програми відповідно до абз. 8 п. 5 НП(С)БО 8 відображають у складі інших нематеріальних активів. Такі активи показують у бухгалтерському обліку на субрахунку 127 "Інші нематеріальні активи".

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням (п. 11 НП(С)БО 8).

У розпорядчому акті під час визнання комп'ютерної програми активом (під час зарахування на баланс) необхідно вказати строк корисного використання, протягом якого відбуватиметься нарахування амортизації (п. 25 НП(С)БО 8).

Візьміть до відома: нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають (п. 25 НП(С)БО 8). Тому на комп'ютерну програму важливо встановити строк корисного використання.

Надалі на нематеріальний актив нараховують амортизацію починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і накопиченої амортизації нематеріальних активів (п. 29 НП(С)БО 8).

Метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизацію нараховують із застосуванням прямолінійного методу (п. 27 НП(С)БО 8).

Винагороду за невиключне право (дозвіл) на використання програми (щомісячний платіж) у бухгалтерському обліку можна трактувати як роялті. Адже за нормами п. 4 НП(С)БО 15 роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

У бухгалтерському обліку роялті відображають у складі витрат поточного періоду за тими самими рахунками, що й амортизацію комп'ютерної програми.

Запитання 2.

На нашу думку, витрати на формування ЕЦП не можна прирівняти до нематеріальних активів. Це загальногосподарські витрати, зокрема адмінвитрати, спрямовані на обслуговування й управління підприємством (п. 18 П(С)БО 16). Таким чином, доцільно такі витрати обліковувати на рахунку 92. Проте слід зважити на дату визнання. ЕЦП, на відміну від звичайного підпису, не оформляється безстроково — його використання обмежене в часі дією сертифіката (як правило, від 1 до 2 років). Отже, підписувач несе витрати відразу, а користується ЕЦП впродовж усього періоду їх дії. Тому доцільно використовувати рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». Оплата постачальникові за ЕЦП супроводжуватиметься проведенням за дебетом рахунку 39, а послуги ЕЦП на весь період дії одержувач послуг щомісяця списуватиме з рахунку 39: формується проведення Д-т 92 К-т 39 на суму 1/N2 оплати послуг ЕЦП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!