Заголовок тимчасово відсутній

Особливістю турзбору є те, що він не належить до числа обов’язкових (п. 10.21 ПКУ). Тобто місцева влада на свій розсуд не тільки визначає розмір ставки (в межах, що їх прописано у п.п. 268.3.1 ПКУ), але й приймає рішення, чи встановлювати цей податок узагалі (п. 10.3 ПКУ).

Турзбір уключається до вартості послуг за проживання, і туристи сплачують його у складі загального платежу. Зазвичай платники турзбору (туристи) сплачують турзбір разом із вартістю туристичних послуг тим суб’єктам господарювання, які надають їм послуги з тимчасового проживання. А от сплачувати турзбір до бюджету і звітувати про це повинні саме надавачі туристичних послуг — податкові агенти (пп. 268.5, 268.7 ПКУ)

Звітний період в усіх податкових агентів — безальтернативний. І з п.п. 268.7.1 ПКУ, і з власне форми декларації видно, що декларація подається щоквартально. Тож за ІІІ квартал 2024 року турзбірну декларацію потрібно подати не пізніше 09.11.2024 (пп. 268.7.3, 49.18.2 ПКУ).

За несплату туристичного збору передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 163^17 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), за несплату або порушення порядку стягнення туристичного збору накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг), що на сьогодні становить 1700 грн. Якщо протягом року знову "впіймають" на такому ж порушенні, штраф буде подвійним — 3400 грн.

Для підтвердження права на пільги щодо несплати туристичного збору необхідно мати документи, які підтверджують статус пільговика. Наприклад, для фізичних осіб, які приїхали у відрядження, це можуть бути копії посвідчень про відрядження або накази про відрядження.
Зберігання копій таких документів може допомогти уникнути проблем під час перевірок.

Раді допомогти, звертайтесь ще!