Аванс видається на відрядження, термін якого визначено у відповідному наказі

Підставою для скерування працівника у відрядження є наказ. За ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

По поверненню із відрядження працівник має відзвітувати за отриманий аванс та понесені витрати в термін, встановлений для звітування на підприємстві, але не пізніше граничного терміну, визначеного в пп. 170.9.3 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 - до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку завершує таке відрядження.

В законодавстві передбачено повернення не використаного авансу, і не передбачено його зарахування в наступне відрядження.

Якщо у встановлений термін працівник не прозвітував, кошти виданого авансу вважаються надміру витрачених платником податку на відрядження та не повернутих у встановлені законодавством строки. Відповідно такі кошти оподатковуються за правилами п. 164.5 ПКУ. База нарахування ПДФО розраховується із коефіцієнтом 1,219512 та ставки 18%. ВЗ розраховується за ставкою 1,5% без коефіцієнта. Податки утримуються із зарплати працівника.

Навіть, якщо аванс не був з певних причин використаний треба було подати «нульовий» звіт із поверненням коштів.

Після оподаткування, працівник має повернути кошти роботодавцю або не використана сума авансу за наказом може бути зарахована у наступне відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще!