ФОП, як роботодавець, може скерувати працівника у відрядження, в т.ч за кордон

При цьому слід врахувати, що по відрядженню передбачено державні трудові гарантії. За ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 роботодавець зоб’язаний:

- виплатити добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

- провести оплату праці за виконану роботу відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Тобто порахувати денний та середньоденний заробіток і оплатити за більшою величиною.

Розмір добових кожний роботодавець встановлює самостійно. Не оподатковувана величина за кордон – 80 євро/доба за офіційним курсом НБУ щодня (п.170.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965). З практики можу порадити встановити менше 80 євро/доба, аби щодня не перераховувати курсові коливання, що є об’єктом оподаткування ПДФО/ВЗ. Також, не заборонено встановити норму добових за кордон у фіксованій сумі у гривні, але менше за 80 євро/доба. Це спрошує процес звітування та формування витрат для ФОП на загальній системі оподаткування.

На проїзд та проживання видається авансова сума. Вона може бути більшою чи меншою за потреби. При звітуванні із наданням підтвердних документів відряджений має повернути надлишок отриманого авансу або роботодавець має дофінансувати працівника.

Працівник може перебувати у відрядженні і власним коштом, обов’язковою компенсацією понесених витрат за результатами звітування. Але краще все ж таки аванс надати. Адже не завжди працівники мають особисті фінанси для відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще!