Заголовок тимчасово відсутній

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_234#top) визначає наступне:

"Стаття 11

1. Для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути
здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної
накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження
перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може
потребувати.

2. Перевізник не зобов'язаний перевіряти вірність і
адекватність цих документів та інформації. Відправник несе
відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні
відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та
інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості
перевізника.

3. Перевізник несе відповідальність як представник за
наслідки втрати чи невірного використання документів, зазначених у
вантажній накладній і доданих до неї або наданих в його
розпорядження; сума відшкодування, яка сплачується перевізником,
не повинна, однак, перевищувати ту, яка підлягала б сплаті у
випадку втрати вантажу.

Стаття 13

1. Після прибуття вантажу на місце, передбачене для його
доставки, одержувач має право вимагати від перевізника передачі
йому другого примірника вантажної накладної і вантажу в обмін на
розписку. Якщо встановлена втрата вантажу чи якщо вантаж не прибув
після закінчення терміну, передбаченого в статті 19, одержувач
може від свого імені пред'явити перевізнику вимоги, основані на
праві, що витікає з договору перевезення.

2. Одержувач, який користується правами, наданими йому
відповідно до пункту 1 цієї статті, здійснює платежі, зазначені як
такі, що підлягають сплаті, у вантажній накладній. У випадку
виникнення спору з цього приводу, перевізник не зобов'язаний
доставляти вантаж до надання одержувачем гарантій платежу.

Стаття 15

1. Якщо виникають обставини, що перешкоджають здачі вантажу
після його прибуття на місце, призначене для здачі, перевізник
запитує інструкції у відправника. Якщо одержувач відмовляється
прийняти вантаж, відправник має право розпорядитися вантажем без
пред'явлення першого примірника вантажної накладної.

2. Одержувач, навіть якщо він відмовився від прийняття
вантажу, може тим не менше вимагати його доставки доти, доки
перевізник не одержав від відправника протилежних інструкцій....

Стаття 16

... 2. У випадках, зазначених у пункті 1 статті 14 і в статті 15,
перевізник може негайно вивантажити вантаж за рахунок особи, яка
має право розпоряджатися вантажем, і після такого вивантаження
перевезення вважається закінченим. Після цього перевізник здійснює
збереження вантажу від імені особи, яка має право розпоряджатися
вантажем. Він може, однак, довірити збереження вантажу третій
особі й у цьому випадку несе відповідальність лише за обачний
вибір таких третіх осіб. Платежі, передбачені вантажною накладною,
та всі інші витрати залишаються такими, що підлягають оплаті після
видачі вантажу.

3. Перевізник може продати вантаж, не очікуючи інструкцій від
особи, що має право розпоряджатися ним, якщо вантаж є
швидкопсувним або якщо того вимагає його стан, чи якщо витрати по
збереженню вантажу будуть занадто високі в порівнянні з його
вартістю. В інших випадках перевізник також може продати вантаж,
якщо в належний термін ним не отримано від особи, що має право
розпоряджатися вантажем, протилежних інструкцій, виконання яких
може справедливо від нього вимагатися.

4. У випадку продажу вантажу відповідно до положень цієї
статті, виручена сума, за винятком витрат, які підлягають сплаті
після доставки вантажу, передається в розпорядження особи, що має
право розпоряджатися вантажем. Якщо ці витрати перебільшують
виручену суму, то перевізник має право отримати належну різницю.

5. Застосовувана при продажі процедура визначається діючими
на місці розташування вантажу законодавством чи звичаями.

Відповідальність перевізника

Стаття 17

1. Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову
втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту
прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за
будь-яку затримку доставки.

2. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо
втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались
внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій
позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника,
внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких
перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

3. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини
несправності транспортного засобу, яким він користувався для
виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у
якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців
останньої.

4. За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18, перевізник
звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження
вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язаного з
однією чи декількома з перерахованих нижче обставин:

a) з використанням відкритих безтентових транспортних
засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у
вантажній накладній;

b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли
вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за
своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню;

c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням
вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від
імені відправника або вантажоодержувача;

d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких
вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню,
зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального
витоку або дії молі чи шкідників;

e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації
вантажних місць;

f) з перевезенням худоби.

5. Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної
відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату,
ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій
мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті,
сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

Стаття 18

1. Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи
затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2
статті 17, лежить на перевізнику.

2. Якщо перевізник встановить, що через обставини, які
склалися, утрата вантажу чи його ушкодження могли бути наслідком
одного чи декількох особливих ризиків, зазначених у пункті 4
статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок цього.
Однак, позивач має право довести, що утрата або ушкодження
фактично не були пов'язані, повністю або частково, з одним з цих
ризиків.

3. Ця презумпція не застосовується у випадку, передбаченому
підпунктом a) пункту 4 статті 17, якщо нестача перевищує
припустиму норму або при втраті будь-якого вантажного місця.

4. Якщо перевезення виконується транспортними засобами,
спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив
тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник
не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки
він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і
використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов'язаний
вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він
дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

5. Перевізник не може посилатися на підпункт f) пункту 4
статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи, які він був
зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що
він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

Стаття 23

1. Якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник
зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така
компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і
під час прийняття його для перевезення.

2. Вартість вантажу визначається на підставі біржового
котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної
ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або
поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару
такого ж роду і якості.

3. Розмір відшкодування не може, однак, перевищувати 25
франків за кілограм відсутньої ваги брутто. "Франк" означає
золотий франк вагою 10/31 грама проби 0,900.

4. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення,
мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу,
цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що
відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток
відшкодуванню не підлягає.

5. У випадку прострочення доставки, якщо позивач доведе, що
прострочення завдало збитку, перевізник компенсує такий збиток,
який не може перевищувати плату за перевезення.

6. Більша компенсація може вимагатися тільки у випадку, якщо
відповідно до статей 24 і 26 була задекларована вартість вантажу
або спеціальний відсоток при доставці.

Стаття 29

1. Перевізник не має права посилатися на положення цього
розділу, які виключають чи обмежують його відповідальність або які
переносять тягар доказу, якщо збиток був викликаний його навмисним
правопорушенням або таким неналежним виконанням обов'язків з його
боку, яке згідно законодавства, що застосовується судом або
арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного
правопорушення.

2. Те ж саме стосується і тих випадків, коли навмисне
правопорушення або неналежне виконання обов'язків вчинено агентом
чи службовцем перевізника або будь-якою іншою особою, до послуг
якої перевізник звертається для виконання перевезення, під час
виконання такими агентами, службовцями чи іншими особами
покладених на них обов'язків. Більш того, у такому випадку такі
агенти, службовці або інші особи не можуть посилатися відносно
своєї особистої відповідальності на положення цього розділу, на
які містяться посилання в пункті 1.

РОЗДІЛ V

Претензії і позови

Стаття 30

1. Якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його
стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка
вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в
момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є
очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу,
виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або
пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є
первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який
описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження,
які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у
письмовій формі.

2. Якщо стан вантажу був належним чином перевірений
одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам
цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або
пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним
чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи
днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні.

... 5. Перевізник та одержувач надають один одному всі належні
умови для здійснення необхідних обстежень та перевірок. "

Отже, за визначенням вказаної Ковенції:

1) перевізник немає права вносити будь-які зміни в CMR без вказівки відправника, зокрема, щодо кількості товару.

2) якщо документи на відправку (інвойс) не відповідали даним фактичної наявності товару, то за це несе відповідальність перед перевізником відправник, а не Ви (отримувач)

3) якщо встановлена втрата товару, одержувач може пред`явити вимоги перевізнику

4) якщо перевізник вважає, що товар втрачений не з його вини, він має це довести з посиланням на ст. 17 Конвенції

5) якщо Ви приймете вантаж без належної перевірки разом з перевізником, то потім вже не зможете пред`явити претензії перевізнику.

Тому Ви маєте запропнувати перевізнику скласти акт за підписом перевізника про фактичну наявність товару. Якщо перевізник відмовляється, викоикайте представка відправника та документально фіксуйте фактичну наявність товару що прибув.

Раді допомогти, звертайтесь ще!