Заголовок тимчасово відсутній

Контракт. Щоб здійснити експорт товарів без вивезення, підприємству потрібно укласти із нерезидентом зовнішньоекономічний договір (ст. 1 Закону № 959 Про зовнішньоекономічну діяльність https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text). Такий договір (контракт) згідно зі ст. 6 Закону № 959 укладається у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Те, що підприємство здійснює експорт без вивезення продукції за митну територію України (не звичайний експорт), слід чітко вказати у самому ЗЕД-договорі. А саме, в ньому слід зазначити, що місцем постачання товару буде митна територія України (в даному випадку - склад підприємства-резидента в Хмельницькому).

Правила укладання цього договору такі самі, що й ЗЕД-договору на звичайний експорт (із вивезенням товарів за межі України). Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлені загальні вимоги до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та право, що застосовується до них.
Дo 07.08.2020 зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам Наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Пpoтe цeй документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до ЗЕД-дoгoворів, пoки нe пpийнятo.
Пpoтe, радимо пpи укладенні таких контактів особливу увагу звертати на наступне:

Найменування договору (договір купівлі-продажу, надання послуг, поставки тощо), його номер, а також дата укладення контракту.
Преамбула
Тут зазначаються повні найменування сторін ЗЕД-операції (згідно з відповідними реєстрами) із зазначенням країни, а також скорочене найменування сторін («Замовник», «Продавець», «Постачальник» тощо), уповноважена особа від імені якої укладається ЗЕД-контракт, найменування установчих або інших документів, на підставі яких діють установчі органи управління або представники контрагентів при укладенні ЗЕД-контракту.

Предмет ЗЕД-контракту
Тут зазначається, які товари (роботи, послуги) або інші обєкти цивільних прав, що один з контрагентів повинен поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, зміст послуги або кінцевого результату роботи чи завершеного об’єкта.
Якщо товар (роботи, послуги) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (роботи, послуги) є значною, то такі дані можуть зазначатися у додатку або специфікації і мають бути невід’ємною частиною ЗЕД-контракту, про що зазначається у тексті самого договору.

Ціна і загальна вартість
Тут зазначається ціна за одиницю виміру товару, а також загальна вартість товару (роботи, послуги), крім випадків, коли ціни розраховуються за формулою, і валюта контракту. Якщо поставляються товари різної якості та асортименту, ціна зазначається окремо за одиницю товару кожного сорту, виду, марки.

Умови платежів
Умови про валюту платежу, способи, порядок і строки грошових або інших розрахунків та гарантії виконання сторонами зобов’язань з оплати. Також може зазначатися, на підставі яких документів здійснюється оплата, передплата та за чий рахунок здійснюється оплата комісій банків.

Термін дії договору
Може бути безстроковий, тобто до повного виконання сторонами зобов’язань за договором, або з фіксованою датою завершення дії контракту

Реквізити сторін
Зазначається місце знаходження або місце проживання сторін (адреса, населений пункт, країна), повні поштові і платіжні реквізити контрагентів договору.

Підписи уповноважених осіб та відбиток печатки (за її наявності)
До умов, які повинні бути передбачені в договорі або контракті (якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України), відносяться:

Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
Преамбула.
Предмет договору (контракту).
Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
Базисні умови поставки товарів (Тут має бути вказано якомога докладніше, що посатвка здійснюється без перетину кордону та отримувачем товару буде підприємство м.Хмельнийький, зщ йього реквізитами та адресою ).
Ціна та загальна вартість договору (контракту).
Умови платежів.
Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).
Упаковка та маркування.
Форс-мажорні обставини.
Санкції та рекламації.
Урегулювання спорів у судовому порядку.
Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Перелік нормативно-правових актів України, що регулюють питання форми, порядку укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів):

Цивільний кодекс України;
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Документальне оформлення

Для експорту товарів без вивезення слід підготувати всі документи, які супроводжують вантаж за умовами ЗЕД-контракту і на підставі яких передається право власності на цей вантаж. Як правило, до таких документів належать: інвойс, сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов’язковій сертифікації в Україні) або якісне посвідчення заводу-виробника, сертифікат походження, товарно-транспортна накладна) тощо.
В даному випадку, коли товар відвантажується на склад підприємства резидента, сапме це підприємство з м. Хмельницький буде зазначено в ТТН як вантажоотримувач, і його підпис буде стояти в ТТН.
Щодо інших документів, підпис під контрактом - нерезидента-замовника, інвойс акцептований також нерезидентом. Видаткова накладна може бути складена в такому випадку за нестандартною формою, в якій буде зазначено і замовника -нерездиента, і фактичного отримувача товару. В такій видатковій накладній буде стояти підпис отримувача - підприємства -резидента.

ПДВ

Ставка 0% для ПДВ можлива лише, якщо є вивезення товару за митну територію України. І пов’язано це з умовою наявності ВМД для застосування експортної ставки ПДВ.
В даному випадку ПДВ буде за основною ставкою 20%
Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 не врегульовано порядок оформлення податкової накладної в обговорюваному випадку. А саме не передбачено особливостей складання та зазначення певного типу причини на випадок експорту товарів без їх вивезення. Тому в описаній ситуації можна скористатися правилами оформлення податкових накладних, прописаних для постачання неплатникам ПДВ. Тобто зазначити у верхній лівій частині податкової накладної у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини” тип причини 02. А в у графі “Отримувач (покупець)” вказати “Неплатник”, а у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставити умовний ІПН “100000000000”.
Такий варіант заповнення вважається допустимим ще й тому, що покупець-нерезидент не претендуватиме на податковий кредит за зазначеною податковою накладною. Тож для Вас, як для продавця головне, щоб ця податкова накладна була вчасно оформлена, зареєстрована в ЄРПН, а податкові зобов’язання за нею – належним чином задекларовані та сплачені
ЩОдо того, чи отримає підприємство резидент з Хмельницького податковий кредит - ні. Не вказано, на яких засадах воно є отримувачем товару, припустимо, що нерезидент продає товар, що був куплений у вашої компаніїї, цьому резиденту. В такому разі - позаяк продавець товару є нерезидентом, який не є платником ПДВ, то відповідно покупець не отримає право на податковий кредит за операцією з його постачання, адже у цьому випадку не сплачуватиме постачальнику суму ПДВ у ціні зазначеного товару.
Норми ПКУ не передбачають для резидента обов'язку щодо встановлення ПЗ з ПДВ та складання ПН у разі, якщо товар, що його продає нерезидент, перебуває на території України.Тому фактично виходить, що ПДВ за такою операцією немає. В будь якому разі, замовником вашої компаніїї є нерезидент з Австріїї, він фактично на територіїї України є неплатником ПДВ, і ваша компанія виписує податкову накладну на нього, тобто на неплатника.

Бухоблік

Надходження авансу Дт312Кт6812 ( за курсом НБУ)
Вібдвантажено товар на експорт Дт287Кт281
Перейшли всі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на товар. Курсові різниці відсутні, так як стаття заборгованості немонетарна (тобто, по факту прийняття товару резидентом в м. Хмельницький) Дт362Кт702
Нараховано ПДВ Дт702 Кт6432, складено ПН Дт6432Кт6412 - за подією початку перевезення товару до вантажоотримувача, оскільки подія перетину митного кордону відсутня і немає і не буде МД
Списана собівартість реалізованого товару Дт902Кт287
Взаємозалік заборгованостей. Курсові різниці відсутні, так як стаття заборгованості немонетарна Дт681Кт362

За отриманим авансом у бухобліку дохід не визнається відповідно до п. 6.3 П(С)БО 15. За п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції – дати визнання активів. Отриманий від покупця-нерезидента аванс у бухобліку відображають за кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Валюта перераховується у гривні із застосуванням курсу НБУ на дату здійснення операції, тобто отримання авансу. .Курсові різниці не визнаються, бо кредиторська заборгованість є немонетарною статтею балансу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!