Заголовок тимчасово відсутній

можна відразу на витрати. Франшиза — це частина збитків, що не відшкодовується страховиком за договором страхування (ч. 17 ст. 9 Закону про страхування). Якщо у вас за договором страхування передбачено франшизу, то в акті загальна сума збитків від страхового випадку буде зменшена на суму франшизи. А отже, і страхова виплата буде зменшена на суму франшизи. Звідси можна дійти висновку, що фактично понесені збитки від страхового випадку згідно з пп. 140.1.6 ПКУ можна розраховувати як доданок суми збитків, зазначеної в акті страховиків, та франшизи.
Юридична особа, яка відшкодувала збиток, нанесений його працівником під час виконання трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту), має право зворотної вимоги (регресу) до зазначеного працівника – фактичного винуватця завданого збитку – у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом (ч. 1 ст. 1191 ЦКУ, п. 6 Постанови № 4).

За збиток, заподіяний підприємству під час виконання трудових обов'язків, працівники (крім посадових осіб), з вини яких його заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямого дійсного збитку, але не більше ніж їхній середній місячний заробіток. Матеріальну відповідальність понад середній місячний заробіток допускають лише у випадках, визначених у законодавстві (ст. 132 КЗпП).

Ситуації, у яких працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі збитку, заподіяного з їхньої вини підприємству, перелічено в ст. 134 КЗпП. Зокрема, це можливо, якщо:

– між працівником і підприємством згідно зі ст. 135.1 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (з водієм зазвичай такий договір не укладають, оскільки цю посаду не внесено в Перелік № 447/24);

– збиток нанесено діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

– збиток нанесено працівником, який був у нетверезому стані;

– збиток нанесено не під час виконання трудових обов'язків.

Збиток у розмірі, який не перевищує середнього місячного заробітку працівника, роботодавець має право стягнути самостійно. Для цього необхідно видати відповідне розпорядження (наказ) не пізніше ніж через два тижні від дня виявлення заподіяного працівником збитку, про що його треба повідомити. На підставі такого наказу через 7 днів після його видання й підписання працівником можна здійснювати утримання із заробітної плати (ст. 136 КЗоТ).

Тому, якщо з вини водія пошкоджено чужу автівку, збитки постраждалим відшкодовуватиме роботодавець. Але потім він може стягнути кошти з винуватця через суд у регресному позові.

Суму відшкодованого збитку в бухгалтерському обліку відображають на субрахунку 977 "Інші витрати діяльності", а суму отриманої компенсації від працівника – на субрахунку 746 "Інші доходи".

Раді допомогти, звертайтесь ще!