Заголовок тимчасово відсутній

У будь-якому з варіантів у працівників виникає додатковий дохід, який потрібно оподатковувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Утримання ПДФО та ВЗ. Відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку.

Також вартість харчування є об’єктом оподаткування військовим збором (п. 1.2 ч. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (див. ІПК ДФСУ від 13.10.2017 №2233/6/99-99-15-01-01-15/ІПК). Додаткове благо в додатку 4ДФ до об’єднаної звітності відображається з ознакою доходу «126».

А от уже в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС зазначає, що харчування не є додатковим благом, а є іншим доходом. Та все одно це є оподатковуваний дохід. Податківці пишуть: «Звертаємо увагу, що норми пп. 164.2.17 ПКУ не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного харчування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом». Таким чином, у додатку 4ДФ слід зазначати вартість харчування з ознакою доходу «127».

Який варіант обрати – вирішувати самому роботодавцю.

Але і в першому, і другому варіантах під час утримання ПДФО потрібно застосовувати натуральний коефіцієнт, оскільки цей дохід надається у негрошовій формі. При утриманні ВЗ натуральний коефіцієнт не застосовується.

ЄСВ. Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Ст. 7 Закону №2464 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 визначено базу нарахування єдиного внеску. При цьому ч.7 ст.7 Закону №2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України – це Перелік №1170. У ньому не передбачено витрат на безоплатне харчування.

Тому дохід, отриманий працівником у вигляді вартості безоплатного харчування від роботодавця, є базою нарахування ЄСВ як складова оплати праці.

Коли підприємство укладає договір із контрагентом (кафе, їдальнею), то працівники харчуються безоплатно, а вартість їхнього харчування оплачує роботодавець. Облік працівників, які харчуються (кількість і вартість наданих обідів або страв) можна здійснювати згідно з відомістю, за допомогою талонів (або карток). Тоді матимемо персоніфікований дохід працівника, й оподаткування не вдасться уникнути.

Зазвичай щомісяця підприємство проводить звірку із закладом ресторанного типу щодо кількості відпущених обідів (страв). На підставі узагальнених даних визначають вартість харчування, наданого кожному працівникові, і включають цю суму до оподатковуваного доходу працівника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!