Заголовок тимчасово відсутній

Щоб чітко з'ясувати, чи підпадає такий платіж під поняття «роялті», встановлене ПКУ, слід проаналізувати умови договору. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначають у договорі, і саме такі умови допоможуть визначитись із класифікацією таких виплат.

Платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання знака (зареєстровані торговельні марки на товари і послуги), є роялті. А платіж за придбання знака у володіння або розпоряджання не може вважатися роялті.

Якщо фізособа володіє правом інтелектуальної власності на торговельну марку, яке засвідчується свідоцтвом, та реалізує своє право на такий об'єкт шляхом надання резидентові України права на використання торгової марки і при цьому ліцензійним договором не передбачено умов, які б надавали право резиденту-користувачу продавати, передавати або відчужувати зазначений об'єкт, то платежі за таким договором відповідають поняттю «роялті», визначеному пп. 14.1.225 ПКУ. Підпункт 14.1.225 ПКУ визначає, які платежі вважаються роялті, а також за яких умов такий платіж не є такою винагородою з метою оподаткування.

Отже, якщо сплачується винагорода за використання торговельної марки, це роялті.

Якщо платіж є оплатою за передачу прав на торговельну марку й умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати її або передати в інше розпоряджання, володіння, платіж не визнається роялті, і операцію можна кваліфікувати як придбання нематеріальних активів.

Якщо особа укладає договори про надання ТМ в користування як підприємець, доведеться подбати про наявність потрібного коду КВЕД.

ФОП на загальній системі оподаткування Отримання роялті за використання торговельної марки

Суб'єкт господарювання – особа, яка сплачує ФОПу роялті за використання торговельної марки, згідно з п. 177.8 ПКУ не утримує ПДФО та військового збору, як це передбачено у разі виплати доходу фізособі. Проте такий СГ зобов'язаний у додатку 4ДФ до нової звітності з ЄСВ, ПДФО та військового збору відобразити таку виплату з ознакою доходу «157». Такі правила працюють, якщо підприємець, який отримує такий дохід, надав копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Головна умова для оподаткування отриманого доходу як підприємницької виручки (тобто з правом на зменшення такого доходу на витрати, понесені у зв'язку з його отриманням) – це провадження діяльності у межах обраних підприємцем видів діяльності (дані містяться у ЄДР), а саме за класом 77.40 КВЕД-2010. Тоді базою оподаткування ПДФО та військовим збором для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається підприємцем за порядком, установленим п. 177.2 ПКУ.

Окрім того, ліцензійний договір має укладатися не від імені фізособи, а від імені підприємця, якщо такі доходи отримано в межах господарської діяльності.

Але суб'єкт господарювання, який виплачує роялті, повинен буде виконати функції податкового агента та самостійно оподаткувати нарахований дохід фізособі, якщо роялті не належить до підприємницького доходу. Щодо цього п. 177.6 ПКУ уточнює: якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізосіб.

ФОП — платник ЄП Отримання роялті за використання торговельної марки

Роялті є одним із видів пасивних доходів, зазначених у пп. 14.1.268 ПКУ. Порядок визначення доходів для підприємців – платників ЄП встановлено ст. 292 ПКУ. Зокрема, у пп. 1 п. 292.1 ПКУ міститься застереження, що пасивні доходи (а отже, і суми роялті) не оподатковуються єдиним податком. Проте це зовсім не означає, що у разі отримання платежу за надання права на використання торговельної марки фізособа звільняється від оподаткування такого доходу.

Тоді доходи слід оподатковувати за загальними правилами розділу IV ПКУ. А це означає, що при оподаткуванні роялті:

• платежі за надання права на користування згідно з пп. 164.2.3 ПКУ включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи;


• базою оподаткування є сума роялті згідно з п. 164.1 ПКУ;


• оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 ПКУ, – ставка ПДФО 18%;


• зі суми, з якої сплачується ПДФО, згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ також слід сплатити військовий збір у розмірі 1,5%.

За загальним правилом при виплаті доходів фізособі – платнику ЄП податковий агент податки, а саме ПДФО та військовий збір, не утримує. Але, враховуючи п. 292.1 ПКУ, роялті виплачуються саме фізособі, а не підприємцю, тож зі сум роялті податковий агент утримує ПДФО і військовий збір. Тож суб'єкт господарювання, який виплачує роялті підприємцю – платнику ЄП, зобов'язаний у додатку 4ДФ до нової звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ відобразити таку виплату з ознакою доходу «103». I виконати всі функції податкового агента, а саме сплатити податки до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом згідно з пп. 168.1.2 ПКУ або протягом трьох банківських днів з дня, наступного за днем виплати, якщо дохід виплачується готівкою з каси СГ, згідно з пп. 168.1.4 ПКУ. Якщо роялті фізособі нараховано, але не сплачено, відповідно до пп. 168.1.5 ПКУ строк на сплату податку до бюджету – 30 днів після закінчення місяця, коли таке нарахування було здійснене.

Єдиний внесок у цьому випадку не нараховують, адже відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ виплати у вигляді роялті не є базою для нарахування ЄСВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!