1. Через те що алкоголь (у тому числі й пиво) завдає значної шкоди організму людини, у ст. 15.3 Закону № 481 перелічено загальні обмеження на торгівлю алкоголем, а саме на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових. Адже щоб не порушувати вимог щодо торгівлі алкоголем у невстановлених місцях, слід чітко зрозуміти, які ж місця є встановленими для торгівлі. Для цього варто подивитися на ст. 1 Закону № 481. Там сказано, що місце торгівлі — це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Отже, порушенням вимоги щодо місця торгівлі: — алкоголем (крім пива та вина) є торгівля таким товаром у приміщенні, де торгова площа менша за 20 м2 чи відсутній РРО/ПРРО; — вином столовим — це торгівля у приміщенні, де відсутні РРО/ПРРО. Дотримуватися вимоги щодо площі місця торгівлі у розмірі 20 м2 при торгівлі вином не потрібно, як і у випадку торгівлі пивом. Хоча про це прямо Закон № 481, як у випадку з пивом, не говорить. Але на це вказує той факт, що при торгівлі столовими винами не потрібна ліцензія на роздрібну торгівлю. А вимога щодо площі місця торгівлі стосується саме ліцензійної торгівлі. Крім того, на це вказує і преамбула до Закону № 481, яка говорить, що цей закон не поширюється на продаж столового вина, якщо в ньому про це прямо не сказано. Оскільки в Законі № 481 немає прямої вимоги, що площа місця торгівлі вином має бути не менша за 20 м2, то логічним є висновок, що такої вимоги при торгівлі вином дотримуватися не слід. Закон № 481 висуває свої вимоги щодо продажу алкоголю на розлив. продаж алкогольних напоїв (у тому числі пива) на розлив для споживання на місці тільки: — суб’єктам господарювання громадського харчування; — спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування; — суб’єктам господарювання з універсальним асортиментом товарів. Враховуючи вищевикладене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
2. скасування маркування згаданої продукції акцизними марками, не скасовує для платника сплату акцизного податку, тобто не виключає даний товар з підакцизної групи. https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/697128.html
В даному випадку ФОП не повинен отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем, тож він зареєстрований як платник акцизу після подання першої декларації з акцизного податку за місяць, в якому розпочато торгівлю столовими винами. Платники акцизного податку подають щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду контролюючому органу, декларацію з акцизного податку. Раді допомогти, звертайтесь ще!