Заголовок тимчасово відсутній

передавати пальне своїм підрядникам без реєстрації платником пального акцизу можливо. Для цього до власного споживання пального віднесли також операції із заправлення пальним за договорами підряду (п.п. 14.1.212 ПКУ). При цьому, щоб операція із заправки техніки підрядника пальним за договором підряду не була реалізацією пального, потрібно, щоб одночасно виконувалися такі умови:

1) замовники за договорами підряду не повинні здійснювати реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в режимі експорту;

2) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

— призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

— належать іншим особам;

— виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

3) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Щоб виконати першу умову, аграрію достатньо на момент передачі пального не бути зареєстрованим платником пального акцизу. Аграрій зазвичай пальним не торгує та не зберігає для інших. Тому виконати цю вимогу зазвичай не складно.

Щоб виконати другу умову, аграрію потрібно просто залити пальне у бак сільгосптехніки підрядника, на якій той буде виконувати роботу на його сільгоспземлі. Щодо третьої умови, то її, можливо, виконати. ПКУ вимагає, щоб заправляв сільгосптехніку підрядника аграрій саме із транспортного засобу, а не із стаціонарної бочки чи АЗС аграрія. Тобто заправка має відбуватися, наприклад, із бензовоза аграрія, який, до того ж, повинен бути обладнаний витратомірами-лічильниками (добре хоча б, вимоги проводити обов’язкову реєстрацію такого обладнання ПКУ не містить). Виконання третьої умови аграріям дає можливість придбавати чи брати в оренду у інших осіб бензовози. Орендувати сільгосптехніку з персоналом прямо дозволяє ч. 2 ст. 798 ЦКУ. У ній вказано, що договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається з екіпажем, який його обслуговує. Витрати на утримання техніки лягають на плечі орендаря (ст. 801 ЦКУ). Тобто саме він буде заправляти техніку пальним. А витрати на заправку буде вважати своїми витратами. Раді допомогти, звертайтесь ще